Огляд іноземних ЗМІ: гарантії безпеки для України та нові гібридні дії у Європі

3 груд. 2025 08:03:00

Президент Володимир Зеленський активно шукає підтримки серед європейських союзників на тлі інтенсивних переговорів щодо завершення війни. У понеділок він зустрівся з французьким президентом Еммануелем Макроном у Парижі, де, за даними The New York Times, обговорював ключові питання припинення бойових дій та майбутніх гарантій безпеки для України. Після зустрічі Зеленський провів телефонні розмови з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та отримав важливий брифінг від Стіва Віткоффа, спеціального посланника президента Трампа. Цікаво, що саме в цей час Віткофф перебував у Москві для переговорів із путіним, які були заплановані на вівторок.

Минулого тижня у Флориді відбулася важлива зустріч між українськими та американськими офіційними особами, де сторони намагалися узгодити деталі мирної пропозиції. Обидві делегації охарактеризували переговори як конструктивні, проте відверто визнали, що попереду залишається чимало роботи. Зеленський зазначив у своїх соціальних мережах, що є деякі складні питання, які ще потрібно вирішити, і підкреслив важливість участі кожного лідера в цьому процесі. Український міністр оборони Рустем Умєров, який очолював делегацію у Флориді, повідомив про значний прогрес на переговорах, хоча деякі питання потребують подальшого доопрацювання.

За даними джерела CNN, Європейський Союз офіційно викликав представника Білорусі через те, що помітили використання гібридної атаки на повітряний простір Литви з використанням повітряних куль. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн різко засудила дії білоруського режиму Лукашенка після розмови з президентом Литви. Ситуація на кордоні погіршується, оскільки зростає кількість вторгнень контрабандних повітряних куль у литовський повітряний простір. Протягом вихідних над Вільнюським аеропортом довелося запровадити тимчасові обмеження через навігаційні сигнали від аеростатів, що рухалися в напрямку аеропорту.

Масштаби проблеми вражають: тільки в неділю ввечері ці обмеження вплинули на понад 7400 пасажирів та 50 рейсів, при цьому 31 рейс було скасовано, 10 перенаправлено та дев’ять затримано. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис заявив, що Білорусь навмисно атакує литовський аеропорт. Дипломатична служба ЄС винесла офіційну ноту протесту щодо гібридних дій з білоруської території. Фон дер Ляєн назвала такі дії абсолютно неприйнятними та повідомила, що ЄС готує подальші санкційні заходи проти білоруського режиму.

За даними джерела Bloomberg, головний дипломат Європейського Союзу Кая Каллас висловила серйозне занепокоєння щодо можливого тиску на Україну з боку США. Вона застерегла, що спроби підштовхнути Київ до однобокого мирного плану можуть лише заохотити росію до подальшого розпалювання війни. Каллас відверто заявила журналістам у Брюсселі, що боїться ситуації, коли весь тиск буде чинитися на слабшу сторону, оскільки це найлегший спосіб зупинити війну через капітуляцію України, але це не в нічиїх інтересах.

Європа залишається стурбованою після того, як початковий план із 28 пунктів, розроблений за участю Москви минулого місяця, здивував західних союзників Києва. Документ містив численні поступки на користь росії, які змусили б Україну передати територію, обмежити військові сили та відмовитися від можливості вступу до НАТО. Хоча ці вимоги згодом були скасовані або переглянуті, Каллас підкреслила, що такий підхід грає на руку росії. Тим часом президент Франції Еммануель Макрон спробував зменшити очікування щодо швидкого прориву, наголосивши, що будь-яке врегулювання має задовольнити всі сторони, включаючи Європу як найбільшого фінансового спонсора України.

За даними джерела Axios, переговори між США та Україною в неділю зосереджувалися на ключовому питанні — де буде проведено де-факто кордон з росією згідно з мирною угодою. Два українські чиновники назвали п’ятигодинну зустріч складною та напруженою, але водночас продуктивною. Зустріч проходила в ексклюзивному гольф-клубі Shell Bay посланника США Стіва Віткоффа поблизу Маямі, куди американська сторона прибула в надії досягти прогресу в територіальному питанні.

Після години зустрічі в розширеному форматі кількість учасників звузилась до трьох осіб з кожної сторони, і лінія територіального контролю стала практично єдиним питанням для обговорення. З американського боку були присутні Віткофф, державний секретар Марко Рубіо та Джаред Кушнер, а українську сторону представляли Рустем Умєров, генерал Андрій Гнатов та Вадим Скібіцький. Один із українських чиновників охарактеризував атмосферу як напружену, але не негативну, підкресливши, що Україна цінує серйозну участь США і готова робити все можливе, щоб допомогти досягти успіху, не втрачаючи свою країну. Наприкінці зустрічі обидві сторони висловили обережний оптимізм щодо подальшого просування переговорів.

За даними джерела Politico, президент Франції Еммануель Макрон у понеділок наполягав, що до досягнення будь-якої мирної угоди щодо України ще багато роботи, незважаючи на вимоги Вашингтона. На пресконференції разом з українським колегою Макрон підкреслив, що сьогодні немає остаточного плану щодо територіальних питань, які може остаточно узгодити лише президент Зеленський. Він також заявив, що переговори щодо заморожених активів та гарантій безпеки все ще перебувають на попередній стадії. Зеленський, який перебував у Парижі, сказав, що мирний план, запропонований США, який спочатку передбачав територіальні поступки та обмеження чисельності армії Києва, покращився, але процес не завершено, а територіальне питання залишається найскладнішим. Він наголосив, що будь-яка мирна угода має містити гарантії безпеки для захисту України від чергового нападу росії. Голова дипломатичного з’єднання ЄС Кая Каллас висловила занепокоєння, що весь тиск буде спрямований на жертву, щоб вона пішла на поступки.

За даними джерела WELT, ситуація з розміщенням українських біженців залишається напруженою в німецьких муніципалітетах. Хоча кількість новоприбулих сповільнюється, зростання кількості молодих чоловіків, перевантажені імміграційні органи та нові законодавчі зміни створюють проблеми для міст. За даними Німецької асоціації міст, попри те, що кількість нових шукачів притулку значно зменшилася порівняно з попередніми роками, міста повинні піклуватися про тих, кого вже прийняли, і водночас влада знову фіксує зростання кількості прибулих з України.

Опитування майже 900 муніципалітетів, міст та районів показало, що лише 11 відсотків муніципалітетів зараз вважають себе такими, що перебувають у надзвичайному режимі, порівняно з 23 відсотками попереднього року, проте понад 70 відсотків продовжують описувати ситуацію як складну. Франк Дювелл з Інституту досліджень міграції в Оснабрюку наголосив, що після зміни українського законодавства у серпні щодо депортації молодих чоловіків багато з них приїхали до ЄС лише тимчасово. Ще однією проблемою є перевантаження імміграційних офісів – майже в половині муніципалітетів влада повідомляє про перебування в надзвичайному режимі. Заплановане скасування громадянського доходу для українських біженців з 1 квітня 2025 року принесе додаткову зміну, що збільшить адміністративне навантаження на місцеві громади.

За даними джерела Hirado.hu, міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто заявив у понеділок у Жамбеку, що рішення, прийняті в Брюсселі протягом останніх чотирьох років, ще більше посилили загрозу війни та конфлікту в Україні. Він підкреслив, що в Брюсселі панує воєнний психоз, оскільки багато європейських політиків з самого початку вважали, що вони є частиною збройного конфлікту. Сійярто наголосив, що у Брюсселі не було прийнято жодного рішення, яке б зменшило воєнну напругу, а навпаки – були прийняті лише рішення, які поглибили конфлікт та зробили його ще серйознішим.

Міністр також заявив, що ці заходи завдали серйозної шкоди народам Європи, призвівши до різкого зростання цін на енергоносії та продукти харчування, а також до драматичних інфляційних криз. Сійярто попередив, що Європа зараз готується до війни проти Росії, і зазначив, що в стратегічних документах Європейського Союзу вказано про досягнення повної військової готовності до 2029 року, що дозволить розпочати європейсько-російську війну у 2030 році. Він вважає, що коли війна в Україні буде завершена дипломатичним шляхом, народ притягне лідерів до відповідальності за невдалі заходи, і тоді настануть політичні, правові та інші наслідки.

За даними джерела EL PAIS, президент США Дональд Трамп підтвердив журналістам на борту літака Air Force One у неділю, що минулого тижня він мав телефонну розмову з президентом Венесуели Ніколасом Мадуро, якого Сполучені Штати вважають лідером організації, нещодавно визнаної Державним департаментом терористичною групою. Трамп применшив значення розмови та заявив, що не хоче коментувати деталі. Телефонна розмова відбулася на тлі загострення словесної та військової напруженості між Сполученими Штатами та Венесуелою.

Президент Трамп наказав розпочати війну проти наркотиків, що походять з Латинської Америки, головною метою якої є Венесуела. Білий дім вважає карибську країну наркодержавою, хоча влада США не надала доказів на підтвердження цих звинувачень. Трамп також уточнив, що його коментар про закриття повітряного простору Венесуели не має на увазі неминучого нападу американських військових. З вересня Сполучені Штати розпочали операцію проти наркокартелів, в результаті якої американські військові здійснили 21 напад на човни з наркотиками в Карибському басейні та східній частині Тихого океану. Трамп наказав розгорнути найбільший військовий контингент у регіоні за десятиліття, включаючи авіаносець USS Gerald R. Ford.