"Око за око, зуб за зуб" - Степан Гавриш

«Дичина» із крісла в Овальному кабінеті збуджує Путіна, посилюючи його впевненість і розвʼязуючи руки.

Він максимально розширює диверсії по всьому європейському континенту, підтримує і оплачує антиєвропейські і антиукраїнські суспільні рухи і політичні партії в країнах, використовуючи багатьох їх лідерів для впливу на політику Брюсселя і управління стратегією війни в Україні.

Не тільки Словаччина Фіцо і Угорщина Орбана, але й Німеччина, Польща, в меншій ступені Франція, частково Великобританія і Бельгія, іноді Італія відступають від спільного рішення підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

Як би про це не намагались говорити політологи з обох боків, війна в Україні стала мейнстримом в європейській політиці і захоплює її все більше. Невизначеністю наслідків війни, загрозою будь-якої форми капітуляції України і виходу Трампа із євроатлантичного політико-економічного і воєнного альянсу.

Тоді цей обвал євроатлантичної історичної єдності може бути непросто подоланий лише після відходу Трампа і Путіна від влади.

Натяки президента США на слабкість України, на недостатню міцність її державності, примітивність і корумпованість її політичної системи, відсутність достатньої конституційної і ціннісної легітимності політичних літерів, інститутів в парі з Путіним, створює умови для виникнення у Європі в боротьбі за владу антиукраїнської теми.

На цьому вже побудовані три ключові виборчих кампанії в Польщі, Румунії, Німеччині, де навіть друзі України змушені включати, щоб не втратити виборців, у свої меседжі антиукраїнські заяви.

Якщо ще вчора Путін злякався сили думки Дональда Трампа посилити тиск на Росію, у разі недосягнення угоди з Україною, то зараз мова йде про інші «чудові» наративи від унікального американського переговірника. Невідомо які.

Але він більше не говорить, що якщо Путін відмовиться від угоди з Зеленським, то в «США не буде іншого вибору, окрім як запровадити воєнні податки, тарифи і санкції на все, що Росія продає Штатам та іншим різним країнам-учасницям».

«Шок і трепет» перетворилися у Fata Morgana. Ми всі бачимо одразу кілька міражів, які накладаються одне на одного. І всі вони над Україною. 21 січня Трамп зупинив всю американську допомогу, в тому числі і найперше для України.

NYT написав, що таке припинення на 90 днів фінансування всіх програм США стосується військової та безпекової допомоги включно з Україною, Тайванем та Йорданією. За винятком Ізраїлю та Єгипту, а також надзвичайної продовольчої допомоги.

Через припинення програми USAID постраждали ВПО, енергетика, бюджет, кібербезпека, цифрова трансформація, аграрний і сільський розвиток, низка економічних проектів, критична енергетична інфраструктура, реформи охорони здоров’я, розмінування тощо.

Times написало, що рішення Трампа припинити ці програми може призвести до передчасної смерті лише в ПАР 600 тисяч людей через дефіцит ліків від ВІЛ.

Українців не рахували. Щоб не посилювати їх статус жертви, яка живе в безкінечному жаху. Проте, як нам видається, проблема у меті та цілях рішення Трампа. Під виглядом зекономити величезні суми, сотні мільярдів доларів, внаслідок аудиту через висновки про необґрунтованість американської допомоги і повернення грошей США для зниження цін, інфляції та вартості бензину, може ховатися і сигнал, що Трамп не буде фінансувати оборону і відновлення України.

Путін розшифровує його як дозвіл, перспективу не лише продовжувати війну, що він і робить, але й не відступати від заявлених цілей припинити існування української держави. Адже Трамп міг без жодних пояснень зробити виключення для України, як для Ізраїлю та Єгипту. Не зробив.

Масові звільнення відповідальних чиновників у США Трамп прямо повʼязує з їх нелояльними діями в минулому проти нього. Помста. Примітивна, з якою майже неможливо боротися. Два імпічменти йому, так чи інакше, в Конгресі провели, використовуючи Україну. Незалежно ні від чого, злопам'ятний Трамп, за допомогою спеціально навчених Росією людей, здатен триматися принципу Таліону царя Хамурапі: «Око за око, зуб за зуб».