"Она оно чо, Міхалич..." - Павло Бондаренко

"Она оно чо, Міхалич..." - Павло Бондаренко

Речниця рашистського міністерства зовнішніх справ (вірніше, того, що від нього залишилося) Марія Захарова (тобто це не маячня челябінського пролетарія, що обпився "боярою", а офіційна позиція Кремля) пояснила причину нападу на Україну. Готові? Міцно тримайтеся за стільця чи на чому ви там зараз.

Виявляється, українці не хочуть ділитися рецептом борщу і вважають його своєю національною стравою. Тому вони - нацисти. Цитую:

"Навіть книги про кулінарії заборонялися. Тому що не можна було ділитися борщем, він мав належати комусь одному. Лише одному народові, одній національності. А щоби він був спільним, щоб у кожному регіоні господиня могла приготувати його по-своєму – ні. На компроміси йти не хочуть".

Їм треба виставити першу умову на переговорах: нехай Зеленський підпише указ, згідно з яким борщ вважається інтернаціональною стравою: єврейською, ефіопською, фінською, японською, папуаською, венесуельською, чукотською, грузинською, танзанійською і само собою - росіянською. Щоб мордва, дагестанці, тувінці, якути, башкіри, чуваші, карели, татари, та інші національності, що складають "великий русский народ", мали право варити борщ.

І книжки, книжки кулінарні змусити видавництво "А-Баба-Галамага" видавати. З борщем. Усіма 100 з гаком його рецептами. Негайно поставити це питання на позачерговій сесії Генеральної асамблеї ООН.

І ще. Галоперидолу ешелон в якості гуманітарної допомоги на москву відправити. Але це вже до Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

P.S.

Кожен українець мусить мати цю книгу у себе. Читати й перечитувати на сон прийдешній. Не тому, що я маю честь бути її автором. Для того, аби знати цього страшного у своїй дикості ворога. Звідки він узявся. Хто він такий. Його ментальність, традиції та психологію. Його історію.

З 24 лютого, до слова, цю книгу найбільше замовляють.