Не раз вже писала, що не посада робить з людини особистість, а навпаки. Тому ми маємо такий "перекос", коли хтось посилює свою значимість, обійнявши якусь посаду, і назовні вилазить дещо не дуже чисте. Не дуже чесне. Та й огидне, зрештою.
А хтось, маючи спочатку посаду, але й маючи всередині Особистість, чхати хотів на значимість , і попри страшну хворобу йде на фронт. Досить тихо йде. Принципово. Це відчутно та помітно, що принципово.
Вам відомі люди, про кого пишу. Не люблю хайпи, срачі, але ж інколи зачіпає, коли таке стається. Це і, мабуть, особливості поколінь. І хтось ще просто не подорослішав, і в цьому зеленому віці взявся формувати суспільну думку. Політика й так брудна справа, і коли за неї беруться досить чисті за совістю люди, то якось ще можна йти далі. А ось коли інші....
Шкода.
