Орбан для України – ще один проблемний силач по сусідству, - The Washington Post

Орбан для України – ще один проблемний силач по сусідству, - The Washington Post

Авторитарний лідер, відомий тим, що придушує політичну опозицію та використовує національну пресу як власний рупор, наполягає на тому, що українці, які розмовляють його мовою, потребують захисту та фінансової допомоги; а ще він дозволяє своєму уряду незаконно видавати паспорти громадянам України.

Мешканці прикордонних міст отримують новини з іноземного телебачення, Київ для них не ближче, ніж столиця сусідньої країни, і вони невдоволені тим, що українська влада руйнує пам’ятники їхньої спадщини. Звучить як російський вплив на сході України? Такою, по суті, є роль Угорщини на заході України.

Вочевидь, напруженість між Україною та Угорщиною, розділеними спільним кордон довжиною 85 миль, і близько не сягає такого масштабу, як смертоносна руйнівна війна України з росією, що триває вже 10 місяців.

Утім прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан є ще одним надзвичайно проблемним сусідом для Києва: він підтримує теплі стосунки з президентом росії володимиром путіним, неодноразово перешкоджав санкціям Європейського Союзу проти москви та наполягає на тому, що на Україну потрібно тиснути, щоб змусити її піти на перемовини про мирну угоду.

Хоча Угорщина є частиною НАТО, Орбан відмовився надати дозвіл на транспортування західної зброї через територію Угорщини. Він, мабуть, є найслабшою ланкою в зусиллях зберегти міжнародну підтримку України, що дає йому можливість впливати на перебіг подій у Києві, Брюсселі та Вашингтоні.

Експерт з питань Угорщини та росії Німецької ради з міжнародних відносин Андраш Рац говорить, що причина проста: Угорщина, яка не має виходу до моря, залежить від дешевої російської нафти та газу, що, у свою чергу, дозволяє Орбану підтримувати низькі ціни на енергоносії та отримувати голоси.

«Дії Віктора Орбана від лютого мотивовані внутрішньополітичними міркуваннями, – вважає Рац. – Якщо підсумувати, він не хоче дратувати росіян, не хоче давати їм привід перекрити потік газу чи нафти». Якби вони це зробили, стверджує Рац, «це було б економічною катастрофою для Угорщини».

З розвитком війни відносини Орбана з президентом України Володимиром Зеленським погіршилися. Суперечка між ними вийшла в публічну площину, Зеленський звинуватив угорця в бездушній байдужості до страждань українців – звинувачення, які Орбан заперечує.

Угорщина надала притулок понад мільйону українських біженців війни та передала Україні гуманітарної допомоги на сотні мільйонів доларів. Але Орбан, прихильник «неліберальної християнської демократії» і герой ультраправих популістів, культивує власну марку реваншистського угорського націоналізму і навіть дав підґрунтя для підозр, що одного дня він може спробувати повернути угорські землі в Україні.

Місяць тому Орбана сфотографували на футбольному матчі в шарфі з принтом історичної карти Угорщини, яка включала частини України та інших сусідніх країн. Українські посадовці викликали посла Угорщини в Києві для пояснень і опублікували заяву, в якій поскаржилися, що дії Орбана «не сприяли розвитку добросусідських відносин». У березні, коли війна тривала вже місяць, напруженість вибухнула відкрито, коли Зеленський вилаяв Орбана за його небажання запровадити санкції навіть на фоні знищення Маріуполя росією. У відеозверненні до лідерів ЄС Зеленський сказав: «Послухай, Вікторе, знаєш, що відбувається в Маріуполі? А ти вагаєшся – вводити санкції або ні? Вагаєшся – пропускати зброю або ні? Вагаєшся – торгувати з Росією або ні? Немає часу вагатися. Час вже вирішувати».

На національних виборах у квітні, з програмним положенням невтручання у війну – і переобрання з великим відривом – Орбан назвав Зеленського «опонентом» разом із «брюссельськими бюрократами», «імперією Сороса» та «міжнародним медійним мейнстримом».

У листопаді президентка Угорщини Каталін Новак, член партії Орбана «Фідес», відвідала Київ на знак підтримки. Але цього місяця Угорщина тимчасово заблокувала намагання ЄС затвердити екстрену позику для України в розмірі близько 19 мільйонів доларів. Так само Будапешт гальмував бойкот російської нафти Європейським Союзом.

У Твітері Орбан назвав своє небажання допомагати Україні фейковою новиною, але позики, за його словами, мають надаватися на двосторонній основі, а не Європейським Союзом.

На прес-конференції наприкінці року в середу Орбан заявив, що «більшу частину Європи» було «втягнуто» у війну, і повторив заклики до України розпочати переговори з росією. Країни, які постачають зброю, «по щиколотку», а ті, хто «повністю фінансує», опинилися «у війні по шию», - сказав він. «Це не наша війна», - додав він.

Після Першої світової війни Будапешт втратив майже дві третини своїх територій. Сьогодні майже 2 мільйони угорців мешкають за кордоном, зокрема 130 000 з них – в Україні. Більшість живуть у Закарпатті, бідному, здебільшого сільському регіоні на захід від Карпат; ця територія колись належала Угорщині. У населенні Закарпаття чисельністю в 1,3 млн угорці є однією з національних меншин – і їхня кількість є мізерною в порівнянні з 4 мільйонами чи навіть більше етнічних росіян, які мешкали на сході України до 2014 року.

Менше з тим, попри незначні кількісні показники, регіон став точкою напруження між Києвом та Будапештом. Захист і підтримка угорських спільнот є одним з фундаментальних програмних положень, завдяки яким Орбан утримує владу.

За даними жовтневого опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», близько 40 відсотків українців вважають Угорщину «ворожою нацією», і це третє місце після росії та білорусі.

На Закарпатті це невдоволення може бути відвертим. У жовтні чиновники в місті Мукачево, яке угорською називають Мункач і розташованому за півгодини їзди від угорського кордону, демонтували велику статую турула, соколоподібного птаха з угорської міфології.

Темна мідна статуя мала розмах крил близько 15 футів, важила близько тонни, і з 2008 року вона стояла на вершині вежі в замку Паланок — величній фортеці, де колись жила угорська знать. Це був символ угорського минулого Закарпаття та нагадування про колись теплі зв’язки між Будапештом і Києвом.

Однак сьогодні чотири її частини лежать за зачиненими дверима замку. На місці турула нині височіє масивний тризуб — державний символ України. Мукачівці запевняють, що невдовзі статую знову зберуть, і вона стане частиною музейної експозиції історії Закарпаття. Але птах ніколи більше не буде займати місце на видноті, кажуть вони.

«Тут має бути тільки українська символіка, – каже мер Мукачево Андрій Балога. – Закарпаття – це територія України – було, є й буде. Це послання угорському уряду».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав інцидент «непотрібною провокацією» та викликав главу посольства України для пояснень. Київські чиновники дистанціювалися від цього.

«Вони просто плюнули в душу кожного угорця», – сказав Шандор Шпенік, голова Українсько-угорського демократичного об’єднання в Ужгороді, найбільшому місті Закарпаття.

Деякі вважають, що демонтаж турула все ще може стати іскрою для розгоряння в майбутньому, якщо угорські офіційні особи або ультраправі групи вирішать розігріти цю тему. Свідченням того, наскільки крихкими наразі є стосунки між Києвом і Будапештом, служить те, що вони можуть зіпсуватися через дії місцевого чиновника або обраного президентом шарфа. Це також підкреслює складність завдання Зеленського, який має зберегти єдність в етнічно, релігійно та політично різноманітній країні.

«Я дуже боюся, що це може бути використано як політичне питання», – сказав Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії в Ужгороді та експерт з українсько-угорських відносин.

У селі Ратівці, що за дев’ять миль від угорського кордону, багато з 1300 мешканців майже не розмовляють українською чи російською, а новини отримують переважно з угорських джерел, і війна їм може видаватися далекою. У Закарпатті регулярно відключають світло, але в цілому регіон не постраждав від російських авіаударів – острівець миру в конфлікті, як кажуть місцеві угорці. Лояльність локальна: до свого села, регіону та етнічної приналежності. «Ми на Закарпатті, а війна в Україні», – сказала Моніка, яка згодилася говорити за умови, що буде використовуватися лише її ім’я, оскільки вона розмірковувала на політично гострі теми.

Будапешт надає велику фінансову підтримку угорським громадам і підприємствам у сусідніх країнах. Але багато українців сприймають це як втручання у внутрішні справи країни. Інші ж радо приймають гроші. Мер міста Берегове, найбільшого міста етнічних угорців Закарпаття, Золтан Бабяк каже, допомога Будапешта необхідна, щоб поповнити його бюджет, якому бракує грошей. Він також запевняє, що угорська культура не зникне із Закарпаття – місця, де угорці проживають близько тисячі років. Десятки тисяч етнічних угорців покинули регіон у пошуках роботи. «Наш намір – залишатися там, де ми є», – говорить Бабяк.

Будапешт також видав паспорти понад мільйону етнічних угорців, які проживають за кордоном, і вони виявилися надійним виборчим блоком для Орбана. Але подвійне громадянство в Україні заборонено. У 2018 році українські чиновники вислали консула Угорщини на Закарпатті та розпочали розслідування за «державну зраду» після того, як до мережі потрапило відео, на якому консул видає паспорти в Берегові.

У свою чергу влада Будапешта звинувачує Київ в обмеженні прав етнічних угорців та їхній примусовій асиміляції, посилаючись на мовний закон від 2017 року, який регламентує більш широке використання української мови. Створений для боротьби з впливом Росії, закон також обмежив навчання в школах іншими мовами, як-от угорською. «Угорців навмисно витісняють із Закарпаття», – каже Янош Хедер, пастор Угорської реформатської церкви в Ужгороді, родина якого проживає в регіоні понад 500 років.

Через мовне питання Угорщина заблокувала участь України в зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті минулого місяця. Сійярто у Facebook зазначив, що «поки Україна не поверне права закарпатським угорцям», Будапешт і надалі блокуватиме такі зустрічі з Україною. Орбан заявив, що виступає проти військової допомоги Україні частково через турботу про угорців, які проживають в Україні. За його словами, жоден угорець не повинен опинитися «між українським ковадлом і російською кувалдою».

Але багато угорських українців підтримують військові дії. Президент Угорщини Новак сказав, що 500 членів громади «пролили свою кров на фронті – втратили життя або отримали поранення». The Washington Post не змогла незалежно перевірити цю цифру.

30-річний Крістіан Шкіряк виріс на Закарпатті й розмовляє угорською. Коли росія вторглася в Україну, він з родиною жив в Бучі, передмісті Києва; назва цього містечка зараз найперше асоціюється з російськими звірствами. Вони втекли за дві години до появи росіян. Зараз, повернувшись на Закарпаття, він каже, що почувається однаково і угорцем, і українцем. «Я виріс в угорській культурі; я люблю традиції; я люблю історію, – сказав він. – Мені подобається все в Угорщині. Але я не люблю цю Угорщину, Угорщину Орбана».

Переклад Олег Рудавін