Згарища на місці складів і супермаркетів, дефіцит найпростіших продуктів, розтерзані тіла на асфальті, накриті фольгою. І це пекло ми отримали не лише через зовнішнього ворога. Ми запросили його самі.
Це реальність, яка стала можливою завдяки інфантильним довбойобам, яких у цій країні, як виявилося, катастрофічна більшість. Тим, хто заради телевізійної картинки і порожніх обіцянок проголосував по приколу. І тепер через цей колективний суїцид має здихати та свідома меншість, на якій реально трималася держава. Ті, хто тягнув на собі економіку, тримав бізнес під час криз, ростив дітей і без вагань пішов в окопи захищати Батьківщину.
Батьківщину, яку просто здали з потрохами. Її продали ті самі мародери у високих кабінетах, які зараз абсолютно холоднокровно, заради збереження своєї влади, відправляють на утилізацію по 30 тисяч наших людей щомісяця. Найкращий генофонд нації щодня перемелюється в м'ясорубці безглуздих рішень і відсутності стратегії, поки еліта пакує валізи і рахує мільйони на офшорах.
Але найстрашніше і найогидніше в цій ситуації — це тотальна, боягузлива сліпота самого суспільства. Ці зрадливі і брехливі співгромадяни досі не можуть подивитися правді в очі. Вони панічно бояться визнати той фатальний, кривавий пройоб, який вони зробили всі разом, коли власними руками принесли владу на блюдечку.
Вони радісно запросили до президентства чужинця-зрадника, який спрацював як ідеальний троянський кінь. Він відчинив державну браму і запустив у всі без винятку владні структури ненаситний, воровитий кагал. Ця сарана сіла на потоки, на кров, на війну. Вони, як щури, прогризли фундамент національної безпеки і зіпсували всі державні амбари, вижерли ресурси і залишили після себе лише попіл, борги та братські могили.
Вони не збудували нічого, вони лише паразитують на смертях тих, хто намагається врятувати залишки країни. І поки народ не набереться сміливості назвати речі своїми іменами, назвати зрадників — зрадниками, а ворогів — ворогами (навіть якщо вони сидять у Києві), ця кривава безтяма не закінчиться ніколи.
Боляче до нестями за мою Батьківщину і народ, який так не став державотворчою нацією...
