Мені здається, що він зараз як тир, а ми в ньому відпрацьовуємо навички, поєднуючи приємне з корисним. Пам'ятаєте, як пройшла інформація, що російських курсантів возять на наш Донбас здавати заліки зі стрільби, і вони стріляли по наших селах та містечках, по наших військових, заробляючи оцінку? Це одна з ситуацій, яка тоді боляче зачепила - вони вважають нас не людьми, а масою, на якій можна тренуватись.
Мене вражає це відкриття, моє і для себе, за ці роки, з початку війни (бо ж з росіянами не спілкувалася як такими, рідних на росії немає) - вони заходили і заходять сюди не тільки відкриваючи ногою двері, як до себе додому. Вони вважають, що наше можна вбивати, спалювати, вішати, бо воно не тільки, за їх думкою, належить їм. Тому що вони загарбники, завойовники, і це їм вбивають в голови змалечку, і вони це зробили предметом гордості.
Тут ось яка "дічь": вони не вважають нас рівними собі. Якийсь бурят, москвич, і таке ж інше роблять на нашій землі те, що роблять, бо ми для них люди нижчого сорту. На нас можна тренуватися, наших дітей можна перевиховувати в концтаборах, наших цивільних можна вбивати, вішати, спалювати. Можна заходити в будинок та розстрілювати, не дивлячись, все, що є живе.
Коли я бачу всі ці відео з Криму, читаю їх, російські, коментарі, - я спостерігаю таке наївне їх здивування...
- Как єто на нас поднялі руку??!! Как єто нас бомбят? НАС?!!
Якась чергова гуска їде по Севастополю та ниє, що їй страшно. Якийсь диванний експерт з "на росії" пише, що ось тепер червона лінія, та треба стерти Київ з поверхні землі. Яке щире здивування, що їх, "богів" на землі, хтось посмів бомбити? І так хочеться їм сказати, що сидіть мовчки, бо вам "пощастило" - ви такі самі як ваші "завойовники". Вас не спалюють, не вішають, не гвалтують так масово, з такою зневагою, як українців. Як тут відкрити очі ООН, не знаю. Бо очі ООН бачуть зерно та бабло, але тільки не геноцид українців. Це як з тероризмом - терорист Путін є, факти тероризму є, а юридично всім дуже довго треба копатися в пошуку обгрунтувань щодо визнання цього.
Але ж щодо Криму. Бігають, метушаться...
Вони не українці, яких авіабомбами, по житлових районах.
Вони не сірійці, яких з літаків, по лікарнях.
Вони не грузини, яких так само.
Вони не чеченці (чи ічкерійці?), яким дісталося не дай боже.
Взагалі пам'ятаєте, всі ці роки після совку (а хто чув це в совку) - є "русскіє", і є всі інші "нє русскіє"? Так ось це і є фашизм, чи не так? І коли у фашистів точковими ударами відбирають кораблі, нафтобази, склади з військовим обладнанням, штаби управління чорноморським флотом, - це в них викликає щире здивування. "Как же так?"
А ось так.
Може і в мені сидить якась прихована зверхність, і вона мене не прикрашає, - але ж тільки до тих, хто на це заслуговує.
