"Останній міф, який і донині ходить навіть поміж українцями" - Павло Бондаренко

"Останній міф, який і донині ходить навіть поміж українцями" - Павло Бондаренко

15 травня 1157 року на бенкеті у київського боярина Петрили було отруєно князя Суздальського Юрія Долгорукого, який за два роки до цього, користуючись політичною нестабільністю колись єдиної Руси захопив Київ і оголосив себе Великим князем Київським, на що не мав жодних прав, бо був лише шостим сином Володимира Мономаха.

Про цього "діяча" московська брехлива пропаганда навигадувала купу міфів, зробивши з фізичної потвори і морального урода билинного богатиря-героя і видатного держапвного діяча. Ось вам невеличкий список основних міфів.

Прізвисько своє Долгорукий отримав нібито за те, що постійно воював за сусідні землі, намагаючись розширити свої володіння. Насправді ні. Юрій від народження був горбатий, тому руки в нього звисали нижче колін - звідси й прізвисько.

Зовнішність мав потворну: пузатий горбатий миршавий чоловічок з клочкуватою ріденькою борідкою і відверто тюркськими рисами обличчя. На коні через отого горба не скакав, як його зображають на пам`ятниках - князя Суздальського все більше возом возили.

Був енергійним джержавним діячем, мудрим і дальновидним. Насправді ні. Юрій був алкоголіком, чревоугодником і бабієм. Величезний ледар. Усіма справами замість нього займався приставлений батьком ще у дитинстві боярин з числа варягів Георгій Шимонович, а пізніше сини.

Заснував москву. Насправді ні. Москву було засновано набагато пізніше, близько 1272 року монголами як пункт збирання данини.

Повернемося до смерті цього "богатиря". Кияни люто ненавиділи цього узурпатора, який притягнув із собою із Залісся масу суздальців, які порозповзалися руськими землями, грабували, убивали і взагалі поводилися дико й нахабно. Отруївши Юрія, кияни тут таки пограбували його двори, а все оточеня повирізали. Врятуватися втечею пощастило небагатьом.

Останній міф, який і донині ходить навіть поміж українцями. Буцімто Юрія Долгорукого поховано у церкви Спаса на Берестові неподалік Києво-Печерської лаври. Це теж міф. Насправді могила в церкві порожня. Це символічне поховання, т. з. кенотаф. Його спорудили 1947 року за наказом Сталіна, який таким чином "відзначив" 800-річчя фейкової дати заснуваня москви та підкреслив її фейкову спадковість від києва.

А кістки Долгорукого досі валяються десь в коробці на полицях запасників Інституту археології АН України. Колись навіть була ідея виміняти на них якусь історичну цінність з москви, яку раніше викрали з України.

І да. Коли Юрій Долгорукий нібито засновував москву він князем Київським не був.