"Пєрєд смєртью нє надышишся?" - Олена Кудренко

"Пєрєд смєртью нє надышишся?" - Олена Кудренко

- Спасібо за пабєду!!.. Молімся!..

- Плям-плям... А-а-а... Е-е-е...

- Мнє тоже семьдєсят скоро, чєрєз 15 днєй... Можно с вамі хотя бы познакоміться?..

ЖК Невський, здається. Новобудова на кістках померлих від російських бомбардувань. Видано ключів від квартир близько 250 штук (і то не тут), а без житла по вині росіян - десятки й сотні тисяч людей.  

Новобудови будуються для росіян, не для маріупольців. Росіян, яких сюди прислали для вивозу українського зерна, українських ресурсів.

На фото та відео - чи це маріупольці взагалі? Чи це взагалі путін, і котрий з них?

Це ж російська фраза - "пєрєд смєртью нє надышишся"? Бо дивлячись на цю постановку, саме такі слова й спадають на думку.

А якщо ці люди - маріупольці, то коли їх предків завезли на понівечену від Голодомору українську землю? Мабуть, їх бабусі та дідусі колись заселилися в пусту українську хату, хазяї якої вмерли від голоду, і тепер вони "корєнныє" маріупольці. Такі самі як "корєнныє" кримчани.

Тонку "кишку" фронту між ЗСУ і Азовським морем втримати військовим шляхом майже нереально, бо вона розтягнута на сотні кілометрів, а позаду - море. Крим - ідеальний котел, який створила сама природа. А кримський міст - тимчасова споруда, не потрібна Україні взагалі.

Ось і шастає криса перед смертю по Маріуполю (якщо це взагалі Маріуполь) та Криму. Мабуть, востаннє. Це якщо наша влада не піде на перемовини та не залишить їм цю "кишку" самостійно.