На тему "А вот в СССР не было коррупции". Один факт з величезної множини. З 1961 по 1985 роки (тобто коли в СРСР по черзі "рулили" Хрущов, Брежнєв, Андропов і Черненко) держава лише за імпортовані продукти харчування переплатила 150 мільярдів доларів. "Переплатила" - це значить що ці вагони бабла осіли в чиїхось кишенях. Це за тих часів, коли кожен другий в країні був "стукачем" якщо не КДБ то МВС, а відкрити банківський рахунок за кордоном було важче, ніж на повітрянвй кулі до Марса долетіти.
Член Політбюро ЦК КПРС Олександр Яковлєв писав: "Мені добре відомо, що в системі імпорту зерна склалася взаємозалежна й добре організована державна мафіозна структура".
І це лише один крихітний епізод, бо таких структур було безліч: міністерства лісової та деревообробної промисловості, зовнішньої торгівлі, заготівель, сільського господарства, харчової промисловості і далі за списком - всюди були свої "добре організовані мафіозні структури". Навіть у міністерстві культури.
І ниточки корупційних зв'язків тяглися на самісіньку гору - в Політбюро ЦК КПРС включно з генсеками. Найпершим покровителем радянських мафій був сам товариш Брежнєв, за яким, мов за кам'яною стіною почувалися такі товариші як Щолоков і Медунов; Рашидов і Насреддінова; Чурбанов і Цвігун...
От звідти походить і наша нинішня корупція. Й здолати її - величезна проблема, бо у нас вся країна у ній погрузла. Бо корупція це не лише гроші у валізах. Якщо вас прийняла знайома лікарка поза чергою - це корупція; влаштував вашу дитину на роботу друг-брат-сват - це корупція; "дзвінок другу", якщо тебе зупинили нетверезим за кермом - само собою...
Отой знаменитий "блат", що існує й понині - це класична корупція.
