Сьома ранку, вийшов з будинку. На суботній ранок справ не багато але вони є. Біля підʼїзду стоїть таксі. Запитав тариф на Ретровіль. Привітний водій назвав ну дуже солодку ціну. Їхали весело, водій шуткував і розповідав веселі історії. Першим що здалося підозрілим, що поїхали не через Берестейський проспект а через «Подол». Запитав водія: «чому поїхали таким маршрутом»? Він відповів, що так буде на багато швидше. Ймовірно він не знав, що я Київ і його вулиці знаю добре. Стало цікаво. Став помічати що водій нервує, а потім і взагалі замовк. Коли ми виїхали на вулицю Мостицьку, водій повідомив що йому здалося що в нього спустило колесо. І йому потрібно це перевірити. Ми зупинилися біля кіоску, він вийшов з машини і почав роздивлятися заднє ліве колесо. А я залишився чекати у машині. Не пройшло і хвилини, як у вікно автомобіля постукав чоловік у пікселі, поруч з ним стояло ще двоє у формі. Тут взагалі стало цікаво. Відкрив вікно. Один з них представився співробітником Подольського РТЦК і попросив документи, щоб перевірити мої військово-облікові документи. У цей момент водій таксі кудись зник. Я запитав: «А де співробітник поліціі, де нагрудні «бодіками»?» На що отримав відповідь: «А де написано що вони мають бути?»
Я пояснив: що з 1 вересня 2025 року представники ТЦК та СП, які входять до груп оповіщення, зобов'язані носити нагрудні боді-камери під час перевірки документів та вручення повісток.
Це робиться задля забезпечення прозорості, законності та відповідальності під час мобілізаційних заходів. За порушення цієї вимоги передбачена дисциплінарна відповідальність.
Крім того, наголосив, що стаття 17 Конституціі України, забороняє використання Збройних Сил для обмеження прав громадян, а у даному конкретному випадку, вони порушують моє право на вільне пересування. І якщо таке відбувається, то мінімально, вони зобоʼязані ознайомити мене з документом чи рішенням який уповноважив їх на такі дії в порядку статті 57 Конституції України. ТЦКшник, почав «троїти».
Пішов радитися з побратимами, кудись телефонувати. Я знову озирнувся навколо себе, водія не було. Помітив як один з ТЦКшників мене сфотографував. Підійшов, запитав: «Навіщо Ви мене сфотографували?». Відповів: «Службова необхідність». Я дістав телефон і сфотографував його. На що він на підвищених емоціях почав вимагати видалити фото, бо вони військові і знімати військових заборонено.
Я попросив розтлумачити мені, норму закону, якою військовий тцк обмежив мене в таких діях? Сказав мені що є такий закон, і він не зобовʼязаний це робити. Я запитав у нього а чи не забагато обовʼязків для цивільних і прав для тцкшників? Сказав: «Нормально». Я йому пояснив що єдина норма для цивільного, відносно технічних засобів щодо військового, яка тягне відповідальність, це стаття 114-6 КК України, встановлює кримінальну відповідальність за поширення інформації, яка може бути використана для завдання шкоди обороноздатності держави, зокрема за зйомку та публікацію переміщень військових, а також за роботу ППО. Зйомка позицій та переміщень ЗСУ, а також військової техніки, є незаконною під час воєнного стану. І не більше.
ТЦКшник, знову почав «троїти». І зазничив, що зараз проїдемо в ТЦК, ПОДОЛУ, швиденько все перевіримо і мене відпустять. Я пояснив що знаю що це пастка і що люди які погоджуються на це добровільно на наступний день опиняються з підробленою ВЛК вже в навчальному центрі. А це не законно. Я ще раз запитав, де поліцейський? Де наказ коменданта? У цей момент підійшов бойовий побратим, бойового тцкшника з Подолу і запитав: «Ви Сергій Костира?» Я відповів: «Так». Він сказав що я можу бути вільний. Але я не погодився, і наполягав ознайомити мене з наказом коменданта. Вони принесли мені папірець, ксерокопію. Не завірений, без зазначення конкретних прізвищ, датований 22 роком. Я пояснив їм що новий закон про мобілізацію (№10449) набув чинності 18 травня 2024 року та вніс зміни до військового обліку, мобілізації, відстрочок та заходів впливу. Відповідно якого наказ коменданта про групу оповіщення, має бути датованим датою патрулювання, з вказанням конкретних посадових осіб. Я ще раз запитав: «Де поліцейський»? ТЦКшники почали мовчки йти в машину. Поїхали. Але питання залишилося до таксиста. Через секунд 10, таксист знайшовся і з здивованим виразом обличчя, ніби нічого не сталося, запитав. А що ж тут відбулося? Я йому пояснив що я ж не «Лох», як казав мій президент. Трохи притиснув його, і він зізнався, що в нього є домовленість з Подольськи ТЦК, клієнтів підвозити в місця патрулювання і здавати їх а в замін на це, він може безперешкодно їздити по місту з імунітетом від мобілізації. Ви знаєте, я не сів до нього в машину вдруге і не розрахувався, так я вирішив для себе. І після цього мені хтось скаже що тцк це не злочинне угрупування? Друзі, цей допис має побачити більше людей. Поширте його і прокоментуйте. Колчанову, лідеру ОЗГ, передайте привіт. Вʼязниця його чекає.
Жодної непокори законним діям тцк, а беззаконню супротив але виключно у законний спосіб! Ніяких насильницьких дій.
