Журналіст Юрій Макаров заявив, що складає з себе повноваження голови та члена Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Про це він написав у фейсбуці в ніч на понеділок, 13 березня.
Коментуючи скандал навколо запізнілого оголошення лауреатів, Макаров розповів, що це була його ідея – запровадити номінацію “За внесок у перемогу” і перенести оголошення переможців на 22 травня.
“…Я виступив із ініціативою доповнити список номінацій додатковими преміями «За внесок у перемогу». Я виходив із того, що цьогоріч комітет не визнав за можливе присудити нагороду в двох номінаціях, а тимчасом від початку повномасштабної війни з’явилася неймовірна, неуявна кількість вартісних мистецьких творів, проєктів і явищ, які робляться на ентузіазмі й у буквальному сенсі наближають нашу перемогу.
Пропозиція виникла майже експромтом, але під час зустрічі діячів культури з президентом України 9 березня ц.р. вона зустріла його підтримку. Офіс президента пристав на мою ініціативу, затримав оприлюднення результатів конкурсу 2023 з метою оголосити переможців усіх разом 22 травня (теж частина моєї пропозиції).
На жаль, бажання віддати шану тим митцям, які піднімають українську культуру на принципово новий рівень, залучають до неї наших героїчних вояків і мешканців звільнених територій, просувають країну в світі, наштовхнулося на агресивне нерозуміння. Чимало шанованих представників мистецької спільноти й небайдужих громадян сприйняли цей крок як політичну спекуляцію, намагання влади призначити «своїх» висуванців або применшити вагу вже визначених лавреатів”, – написав Макаров.
Він визнав, що такі пропозиції не підтримала решта членів Шевченківського комітету – тому Макаров і подає у відставку.
“Мушу до того ж констатувати, що мій особистий вчинок не знайшов підтримки серед моїх колег, членів Комітету з Національної премії, які вважають, що він призведе до девальвації найвищої державної нагороди, підірве довіру до неї. (…) Висловлюючи свою повагу й вдячність колегам, (…) змушений зазначити, що категорично не погоджуюся з ними. Тим не менше, оскільки я мимоволі виступив «збудником» нікому не потрібних конфліктів у команді й, на жаль, значно ширше, обурення небайдужих громадян, після довгих роздумів не бачу іншого виходу, як скласти з себе повноваження голови й члена Комітету…” – заявив Юрій Макаров.
“Іду з цієї почесної посади з відчуттям того, що наша попередня спільна праця якось сприяла зміцненню та оновленню вітчизняної культури. Бажаю колегам і надалі демонструвати чесність і принциповість до самого кінця їхньої каденції. Щодо себе, переконаний, що існує чимало інших способів підтримати українських митців під час війни, бо це теж, перепрошую сто разів, у певному сенсі фронт. Сподіваюся знайти своє місце в цьому процесі”, – додав медійник.
В Україні вперше за багато років у день народження Кобзаря, 9 березня, не оприлюднили імена лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Хоча Комітет із Шевченківської премії ще 15 лютого визначив переможців конкурсу.
Після зустрічі з митцями в офісі президента повідомили, що вручення Шевченківської премії було відкладено, щоб відзначити твори на воєнну тему, які з’явилися після повномасштабного вторгнення РФ.
“Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрій Макаров акцентував, що за час агресії Росії проти України, особливо з початку повномасштабного вторгнення, з’явилася велика кількість літературних творів та іншого культурного продукту про війну. Тож Комітет запропонував передбачити номінації саме для творів, створених під час війни й на воєнну тему”, – зазначалося в повідомленні пресслужби президента.
Сам Макаров 10 березня повідомив, що буде проведено додатковий конкурс “За внесок у перемогу”, і всі переможці разом будуть оголошені 22 травня. За його словами, оголошується прийом заявок на участь у додатковому конкурсі. Премія “За внесок у перемогу” встановлюється на час воєнного стану в країні.
Деякі коментатори припускали, що ОП не хоче оголошувати лауреатів, бо серед них є критик президента Зеленського публіцист Віталій Портников.
Однак 11 березня Комітет із Шевченківської премії таки назвав лауреатів 2023 року (у п’яти номінаціях із семи), і серед них – Портников.
Не визначено переможців у номінаціях візуального і театрального мистецтв.
Лауреати Шевченківської премії 2023 року
- КАЛИТКО Катерина Олександрівна, поетеса – за книгу поезій «Орден мовчальниць»
- КОМПАНІЧЕНКО Тарас Вікторович, БЕРЕЖНЮК Максим Павлович, ДАНИЛЕЙКО Северин Володимирович, КРИСЬКО Ярослав Андрійович, ОХРІМЧУК Сергій Михайлович, виконавці гурту «Хорея Козацька» – за авдіоальбом «Пісні Української революції»
- НАЗАРЕНКО Михайло Йосипович, літературознавець – за книгу «Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792-1883» у двох частинах
- ПОРТНІКОВ Віталій Едуардович, журналіст – за публіцистичні статті та виступи останніх років
- ЦІЛИК Ірина Андріївна, режисерка – за документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин».
Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія – найвища мистецька державна нагорода України. Заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.
Головою Шевченківського комітету з грудня 2019 року був журналіст, телеведучий, документаліст, письменник Юрій Макаров.
