"...партійні списки геть розчарували" - Евгений Якунов

"...партійні списки геть розчарували" - Евгений Якунов

...але не всіх. А тих, хто і не думав за них голосувати. А давно вже знайшов героїв в стані опонентів.

"Я сподівався, а вони - невірні, не виправдали мойого довір'я. Бо, обіцявши чистих і безгрішних, включили заплямованих і ницих. І невідомих, і занадто знаних. Догматиків І тих, хто перевзувся. І геть усі потрапили за гроші, і я б голосував, а вже не буду..."

А завітаєш на фейсбучний профіль тих плакальників - справедливоборців і бачиш, що ніхто з них і не вірив, не мріяв і не сподівався. А жив у ненависті з самого початку до тих, про чистоту чиїх рядів почав зворушливо в мережах дбати.

Не вірте тим, хто імітує чесність. Повірте - їхній гнів кудись зникає, коли колода - у своєму оці. І в нашім політичнім видноколі - не гріх, а лиш мистецтво і чеснота - уміло промовчати, коли йдеться про виродків у власному сімействі.

"Бо це ж життя, й усі ми не без вади. І хай негідники , але свої, ідейні.Хай ідіоти, але вкрай корисні.І хоч би зрадники, але лише спільноти, а от вождю - надійні зброєносці!"

Як добре жити і світі однооким! З колодою в тім оці, що - у душу.І бачити погане тільки в інших. Не знати когнитивних дисонансів, що неминучі, коли ти страждаєш бінокулярним баченням.А отже - два ока - то сама біда і зрада!
.
Хто сліпо вірить, тим двоокий ворог. Бо бачить дійсність з різних точок зору. А вірити в дві правди -неможливо.І перевірити - сліпий не здатен.

В державі у сліпих двоокий - грішник. А одноокий - вождь, пророк і пастир. Який не знає сорому і страху. І з поштом шльондр і покидьків зухвалих, під прапором ідейного прозріння веде туди, куди сліпим дорога...

Евгений Якунов