Останнім часом все частіше я чую одне й те саме: навіщо переговори, які не мають результатів і які не завершаться нічим. Спробую відповісти на ці питання.
1. Трамп змусив Путіна сісти за стіл переговорів. І Путін, який боїться посваритися з Трампом, змушений вести ці переговори і навіть демонструвати конструктив. Як би це дивно для багатьох не звучало, але поки правила гри навʼязує Амкриканська сторона а не РФ.
2. Після звільнення Єрмака українська позиція стала набагато прагматичніша. Зверніть увагу, що практично зник безглуздий в своїй основі термін «справедливий мир», а Умеров навіть почав говорити про більш логічне і прагматичне «перемирʼя». Це колосальна різниця в підходах, адже весь 2025 рік ми потратили на просування ідей, які неможливо було втілити в життя.
3. Важливо відзначити, що останнім часом серйозно зросла роль українського посольства в США і посла Ольги Стефанишиноі. І це також повʼязано із заміною Єрмака. Раніше посольство, практично в ручному режимі, керувалося з Банкової. Зараз посол має набагато більше самостійності і стає одним з важливих центрів координації українських дій в Вашингтоні і не тільки. Український тиждень, який зараз проходить в США є підтвердженням цієї тези.
4. Чи хоче Путін результативних переговорів? Так, але за умови територіальних поступок і зняття санкцій. В переважній більшості наших дискусій ми забуваємо про зняття санкцій, а це для Путіна не менш важливо ніж території.
5. Взагалі, коли ми говоримо про РФ, то 2026 рік є багато в чому визначальним для того, куди йтиме Росія. 2025 став роком переходу від авторитаризму до тоталітарної моделі управління. 2026 стане роком визначення: або РФ стане остаточно на шлях Півняноі і Кореї або ж піде на диверсифікацію своєї політекономії між Заходом і Китаєм. І саме від вибору моделі залежить результат переговорів. Про це, між іншим, трохи ширше говорили в ефірі каналу Вежа з Олегом Пендзиним, Валерієм Клочком та Володимиром Фесенком. Лінк буде в коментарях.
6. Думаю, визначальними для відповіді на це питання будуть літо-осінь цього року, коли, з однієї сторони на РФ будуть тиснути Штати, з іншої економіка.
7. На цьому фоні у нас немає іншого виходу ніж грати в гру Трампа і вести прагматичні переговори.
