Тепер дуже важливо не зробити ту саму помилку, котру зробив пуйлостратег. Не недооцінити противника. Перша хвиля нападу скоро зійде нанівець у звʼязку із закінченням нападників. І тут не допоможуть навіть війська картопельфюрера та кадирівці, якщо вони ще прийдуть. Рано чи пізно до пуйла дійде, що тактика проривів дрібними групами смертників ні до чого хорошого не призводить, крім премії Дарвіна для нападників. Кляті бандерівці просто як справжні фашисти знущаються з підданих сцаря пуйла, та запускають мовні патрулі, котрі зараз вже після звичайної ідентифікації по паляниці, використовують ідентифікацію двофакторну, та примушують казати: «малесеньке білесеньке телятко гамселило паляницю» - таких знущань жоден окупант не витримує і йому залишається або здохнути, або здатися, але у полон беруть не всіх. Декого наші українські бабусі просто палять у сортірах.
Але стоп. Я захопився перемогами, хоча збирався писати пост — попередження.
Отже, про небезпеку.
Тактика пуйла не працює і це означає, що далі може бути дуже небезпечно.
Розумієте, пуйло, на відміну від власних пропагандонів, він собі не бреше. Це кадри типу Соловьова чи Канделакі як проститутки можуть обслуговувати будь-який режим за певну плату. Пуйло, на відміну від них, вірить у своє месіанство. Йому і Україна не дуже потрібна. Він хоче цілий світ. Вже вчора Кісельов заявив, що «Якщо в світі не буде нашої росії (читай сцаря пуйла), то навіщо потрібен такий світ».
Це не привід для паніки. В Пентагоні , Мі-6 та НАТО сидять стратеги не з вищої партійної школи КДБ, а серйозні дядьки. Нагадаю, той же Байден свого часу кував перемогу у «холодній війні» на перемовинах з Громико, коли пуйло самодіяльністю у НДР керував. Всі ці арзамаси та іскандери давно на олівці і знищити їх — справа кількох годин. Але небезпека залишається.
Крім того, після повного провалу бліц-кригу, залишається варіант з наступом при підтримці арти, з тактикою спаленої землі, з килимовими бомбардуваннями, з величезними жертвами та повною зачисткою. Він не такий швидкий, але можливий.
Хто мене давно читає, той знає, що я далекий від будь-яких панічних настроїв. Навпаки, ви мене весь час оптимістом обзиваєте, хоча я реаліст.
Так от я вам як реаліст повідомляю. Ми вистояли, ми обовʼязково переможемо, але потрібно приготуватися до складного періоду досить важкої воєнної праці, до непростого життя у тилу і до істерики загнаного в кут пацюка.
Рано чи пізно воно застрелиться у своєму бункері, як Гітлер, але в нас попереду ще багато місяців, якщо не років, до остаточної та беззаперечної перемоги.
Переможемо, відгамселимо.
З Богом!
