"Питається, чого ми не можемо повчитись у ворога тому, що він вміє краще за нас?" - Олена Павленко

"Питається, чого ми не можемо повчитись у ворога тому, що він вміє краще за нас?" - Олена Павленко

Ми, українці, попри всі наші чисельні переваги, маємо величезну ваду, що дуже шкодить нам у війні.

Ми наївні та прямолінійні, мов немовлята.

Не знаю, звідки москалі взяли анекдоти про хитрих хохлів, але воно ну дууже не так. Я дивлюся, який хай піднявся навколо візиту Овсяннікової та громадянства Нєвзорова і розумію, чого москалі все життя нас били на інформаційних фронтах. Бо вони в плані роботи з лідерами думок набагато хитріші та передбачливіші за нас.

Ось, приміром, була в нас така собі співачка ротом Таїсія Повалісія. Намбер ван співачка в Україні, панна кохання, українські пісенні перлини, всі діла. Незчулися — а вона вже в на крємльовской йолке жопою круте біля Стаса Міхайлова. А десь там поряд скачуть Іра Білик і Світлана Лобода.

Вони десятиліттями викачували з України зірок, впихували їм у рота свої ватні наративи і випускали назад до глядача, розказувати про прекрасну Росію. А глядач слухав. То, питається, чого ми не можемо повчитись у ворога тому, що він вміє краще за нас?

Та, господи, дайте ви тій Овсянніковій український прапор, хай сфоткається і виставить в інстаграм. Овсяннікова — агент Кремля? Так а що, в нас перевербувать нікому зовсім?

Нєвзоров — найпопулярніший блогер в російськомовному Телеграмі. Більше мільйона підписників — більше ніж у Скабєєвої. 2 мільйони на ютубі. Шо воно нам даром не нада хіба? Щоб популярний московський дядько розказував росіянам, яка прекрасна Україна і які вони мудаки? Він був радником Путіна — так тим краще. Це виглядає так: навіть радники Путіна розуміють, що русні жопа і тікають в Україну.

Тому хай їде Нєвзоров, треба позвати ще Пугачову з Галкіним, вони мегапопулярні в Росії навіть зараз. Ворога треба бити не тільки прямо в лоб джавеліном. Це довга війна, треба шукати можливості перенести її на російську територію хоча б у розумах росіян, перехопити їхню інформаційну повістку, їхніх зірок, робити нашими агентами впливу колишніх ворогів.

ПиСи. З громадянством то таки трохи занадто. Громадянство — діло серйозне, це ж не орден якийсь. Можна було б обмежитись дозволом на проживання і роботу.