Ознайомившись із «планом перемоги» Зеленського можна констатувати, що це був вішліст приватної особи, а не стратегія державника у війні. Тому нарешті зрозуміло, чому у вересні офігіли американські політики, конгресмени. І дипломатично заявили у коментарях, що хотілось би більше конкретики, а не побажань.
Друге. Зеленському знову винні всі, але у «плані перемоги» не написано, а де місце в перемозі самої України? Де вклад нинішніх політичних еліт у перемогу?
Пройдемось по пунктах.
Дайте запрошення в НАТО зараз. Супер, нарешті на шостому році повноважень і на третьому великої геноцидальноі війни президенту дійшло, що НАТО це важливо? Але чому ж тоді міністр оборони та його посіпаки трошки прибріхували про неіснуючі вимоги НАТО. І НАТО довелось писати листи, що ніхто там не обʼєднує всі закупівлі в один котел. І це лише мала дрібниця. Я уже мовчу про те, як два роки до вторгнення розкручували наратив, що НАТО то повна чушня і геть його із Конституції.
Два. Президент сам плутається у своїх словах. До поїздки в США обіцяв завершити війну після другого саміту. Зараз уже обіцяє наступного року.
Третє. Президент заявив про «незворотнє посилення позицій Сил оборони та безпеки України і знищення наступального потенціалу Росії на окупованій території України». Саме тому мабуть, ОП кусає керівника розвідки Буданова, намагається всунути руки на всі потоки зброї і далі демонізує питання мобілізації. Ще і Лещенка випустила зі страшилками, що конгресмени хочуть крові українських хлопчиків.
Чотири. Зеленський розказав про економіку. Що ось Росія нове наш титан і графіт. Але буквально на днях Michael Gonchar розповів, як титанове родовище прикупила сумнівна азербайджанська контора. І не виключено, що рідкісні руди потім поїдуть на Росію.
Цитую пана Михайла.
«Кому продали??? Я переконаний, що від спеціальних служб України не тільки уряд і влада у цілому отримували інформацію про неприпустимість такого варіанту приватизації, після якої сформується новий ланцюжок постачання української титанової сировини для ворога, тобто для провідного холдингу російського ВПК "Ростех", який виробляє усю ту смертоносну машинерію, яка летить на українські міста, промислову інфраструктуру і позиції Сил оборони України».
І пʼяте. Дещо притомне було про залучення українських військових до контингентів на військових базах. Але це не наш уряд такий розумний. Це два місяці тому пропонував колишній британський премʼєр Борис Джонсон у своїй програмній колонці для Daily Mail. Тоді багато хто запамʼятав лише речення про російську мову, але там були дуже цікаві речі. Я навіть розбирала її предметно.
В цілому зрозумілі свіжі реакції і ахуєвання західних лідерів і Рютте. Бо це не план. Це пропозиція Заходу все порішать, аби верховний головнокомандувач і його менеджери купались у чужій славі і плодах праці.Але так воно не робе. Бо без труда як то кажуть, і рыбку из пруда…
