Можу всіх заспокоїти. Другого Чорнобиля не буде і бути не може. Ось чому.
Це було давно. Я тоді був головою громадської ради Державної інспекції ядерного регулювання. І на засіданнях колегії ми розглядали і слухали результати стрес-тестів на українських АЕС.
Нагадаю історію. Після катастрофи на АЕС Фукушіма в Японії, країни ЄС вирішили провести "стрес-тести", щоб переконатися, що аналогічна біда на АЕС Європи не трапиться. Україна також приєдналася до цього процесу.
30 грудня 2011 року Державна інспекція ядерного регулювання опублікувала результати стрес-тестів. За їх результатами на українських АЕС були запроваджені технологічні рішення, які виключають можливість повторення аварії на АЕС Фукушіма. Зокрема, були створені системи перетворення водню, щоб виключити можливість вибуху реактора навіть за умови втрати електропостачання, втрати рідини охолоджувача, землетрусу і інших несприятливих обставин.
Отож кажу.
Ніякого вибуху реакторів на Запорізькій АЕС не може бути.
Коли нас лякають Чорнобилем, то забувають сказати про принципову відмінність реакторів на Запорізькій АЕС (ВВЕР-1000, проект В-320) від чорнобильських реакторів РБМК-1000.
По-перше, всі реактори ВВЕР-1000 сховані у герметичний конфаймент - оболонку з півтораметрового напруженого залізобетону, яка має витримати як зовнішнє падіння легкого літака, так і внутрішній вибух, аварію і викид радіоактивних матеріалів.
На Чорнобильській АЕС такого конфайменту не було. До речі, його немає і на Ленінградській, Курській та Смоленській АЕС, де досі експлуатують чорнобильські ректори РБМК. Не варто там необачно курити.
Отож, реактор закритий в герметичній оболонці, за яку нічого не вийде, хіба що орки почнуть планомірно бомбардувати конфаймент декількома надпотужними бомбами. Та навіть після цього ще треба зруйнувати корпус реактора...
По-друге, на ЗАЕС, в реакторах ВВЕР-1000, лише 66 тонн урану в кожному реакторі. В чорнобильських реакторах РБМК було значно більше - 192 тонни.
По-третє, реактори на Запорізькій АЕС - докритичні, на відміну від Чорнобильскої АЕС, де були надкритичні. Це означає, що в реакторі не може статися самовільний розгон потужності, як це було на ЧАЕС.
Якщо реактор ВВЕР-1000 залишити без нагляду, то він самовільно заглохне. На ЧАЕС було навпаки.
Максимум, до чого може призвести катастрофа на Запорізькій АЕС - це розплавлення активної зони і незворотнє руйнування самого реактора в середині конфайменту. В такому разі ми не зможемо відновити роботу ЗАЕС, адже реактор ремонту не підлягає.
Всі прогнози, за якими Україну і Європу накриває хмара радіоактивного забруднення після аварії на ЗАЕС - це маячня для жовтої преси.
Перший радіоктивний контур теплоносія теж знаходиться в середині конфайменту. Якщо відбудеться витік, то це буде внутрішня аварія на ЗАЕС, але не катастрофа національного масштабу.
Потенційною загрозою на майданчику ЗАЕС є сховище відпрацьованого ядерного палива. Це близько 100 дуже міцних залізо-бетонних контейнерів, що стоять під відкритим небом. Вони дуже надійні, але не передбачені на випадок цілеспрямованого бомбардування.
Але навіть в такому разі, при підриві може статися розгерметизація декількох контейнерів зі ста наявних, але ніяк не всіх одразу.
Масштабна біда може статися хіба що у випадку удару по ЗАЕС тактичною ядерною зброєю.
Але це буде вже зовсім інша історія.
Руйнування дамби Каховської ГЕС вже наробило поки що значно більшої шкоди, ніж будь-яка потенційно можлива аварія на ЗАЕС.
Так що поки що можете спати спокійно.
Якщо взагалі можете.
