Побудка з ранковою Дафою

Побудка з ранковою Дафою

Так-так-так, ну-с, хто тут в нас вчора був поганим хлопчиком чи дівчинкою? Підходимо по одному, стаємо у чергу на вакцинацію, себто, на новини. Справимось швидко, бо субота, шабат, приводів, аби погоріти, раз-два та і скінчилися.

Скінчилися так само, як курортний сезон у Буковель. Його нарешті – не пройшло і трьох місяців! – як помпезно, із тактічєскімі шкарпетками на тактикульних мальчіках напєрєвєс закрили. Прямо не повірите з-за чого. Кажуть, порушення карантинних обмежень ВНЄЗАПНО помітили. Ага. Ну да. Логічно – увесь гірсько-лижний сезон, починаючи з новорічної піар-кампанії одного низкорослого Хрипатія, курорт працював стаханівськими темпами. Допрацювався до того, що вся область (і навколо) колапснула к чортам собачим, так що на одну койку з киснем стоїть (ну як – «стоїть», лежать вони, лежать) черга з більш ніж 20 людей, а як тільки усі вершки були зняті, як тільки середній чек почав закономірно знижуватися (бо весна ж на дворі), так зразу згадали про карантин, про заборону скупчення і решту рекомендацій. Щиро сподіваюсь, що на тому світі всім цим потворкам влаштують рівно такий самий прийом, як вони влаштували цілій країні.

Ну, а на щот «два» в нас трапився з’їзд партії сервантів, а по суті - невдалий косплей совку, але такий знаєте, із стійким присмаком азіатчини. Це коли коври, хрусталь і відлуння туркменбаші-стайл у «довгих прадалжітєльних апладісментах». Його потерпіла Гундосість у черговий раз розмовляв із своїми тарганами у голові, ну або взагалі дав тарганам слово напряму, бо ступень генерації брєда знов перевищів попередні і так рекордні відмітки. Як оказалось, у його печінці ми вже не тільки перемогли Росію, але й виконали і перевиконали усі плани двох п’ятирічок за півтора роки. Як оказалось, у селезінці Потерпілера партія його – міцна й потужна, єдіна й нєдєліма, а від «засланих казачків» вони швидко звільняються. Як оказалось, у лівій колінці нашого відважного Вавасіка вже визріла готовність йти на другий термін, якщо нарід попросить. Нарід у особі зелених, як недозрілі банани, депутангів (і міністрів) попросив. Бурниє нєскончаємиє апладісменти, як ви розумієте.

Що ж цей їхній східняк на мінімалках, показав? У черговий раз наочно продемострував кризу жанру – тепер у їхній, прасті госпаді, політсилі є не тільки політрада, але й ради громад (ну і тут нічого свого придумати не в змозі! Ну що ж за імпотентні креативщики в них, ну? Спиздити в прибічників Євросолідарності ідею, втілену у ГО «Справа громад» і насвистуючи упіздовать в закат, немочі зеленушні).

Також показано було, що на словах ти вовчара шерстяна, а на ділі – болонка засцяна. Бо попри оте «ми підтримуємо санкції, що наклали США на самі-знаєте-якого-олігарха», люди цього самого нєназиваємого Бабушкі залишились у керівних кріслах цього їхнього типу політичного шапіто-проекту. Попри санкції проти дресированого бабушкіного пуделя Дубінського він знов таки залишається у совєті служок. І після цього це какаду фарбоване ще сміє там щось кукурікать про «Байден не дзвонить!» Ти, анацефал ти, помилково виживший, спробуй почути те, що тобі вже з усіх кастрюль США маякує: «прибери від себе оце руськомірське і олігархічне лайно, смердить же!» А тоді вже про «пазвані мнє, пазвані, любий Байден» починай завивати. Ну бісиш же.

Ну і головне. Сопсна, ми це і до сьогодні знали, але нагадати не завадить. Як пізнати, коли Вавасік бреше? Дуже просто – як рот відкритий, так значить і бреше. Без варіантів.
Всьо, всім цьомкі-бомкі, завтра тут з вами буде ваша любіма Таня, вона добра, вона вас заспокоїть. Але це не точно. Зустрінемось у суботу. Нє шаліть!