Доброго всім раночку. Ну що, вчора було гаряче? Причому у буквальному сенсі.
Субота – день зазвичай простий та розслаблений. Новин хуй та ніхуя, але вже як є, то таке, що потім ще місяць гремить. В нас вчора була рівно така субота.
-Почалася вона вальяжно – з повідомлення про те, що «шеф, всьо пропало – гіпс знимають, клієнт від’їзжає». В смислє – Шевченківський районний суд Києва арештував всі активи «Мотор Січі», тому що може. А ну і що ви йому зробите, а, а? Так отож. На шо вийшов суворий Баканов, той що поддєльник Зєлі по визначенню різниці на звук, колір та відблиск костариканського та колумбійського, і сказав, що питання стоїть нє на жисть, а на смєрть і вони над цим працюють. От нє павєрітє – так зразу легко стало! Ну працюють же! Чого ми ото як ті, ага.
-Потім висунуло свій крисячий писок з-під парєбріка чергове якесь помилково антропоморфне творіння, назвалося замглавою адміністрації кремлівської молі (нуніхуязіпє!) і потребувало – ПОТРЕБУВАЛО! – аби була письмово закріплена заборона нашим військовим стріляти у відповідь на обстріли з боку отої всієї піздобратії з раша-військом на чолі і сепарським гімном на чоботях. Ви уявляєте собі, шоп отаку хуйню бодай хтось з Північної Снігерії заявив, коли на чолі був Порох? От і я не можу. А з Приниженням – запросто. Бо він же у відповідь тільки «чєво ізволітє» казати навчений, а рука господаря у сраці слабо схожа на внутрішній стержень. В нас там щодня вбивають наших воїнів, поки цей слизень мозковий про всеохопне працююче перемир’я розповідає. Огидно навіть слухати то всьо.
-Ну а потім настав вечір. Вечір суботи – це як вечір п’ятниці, тільки ніхуя. Бо на вечір суботи був запланований черговий мирний (як оголошувалося) протест проти судівського свавілля і на підтримку в’язнів режиму Зеленського, а заразом – привід відмітити день народження Стерненка, який як раз один з цих в’язнів і є.
Ну і от тут-то все і почалося. Як по команді правоохоронці самоусунулися від охорони державної будівлі, залишивши тільки поліцію діалогу. Спокійно собі спостерігали, як палять державні символи на держбудівлі, как розбивають вікна у будівлі ОПи, як розмальовують стіни, двері надписами про потойбічне походження одного незамінного ніяк міністра. Спо-кій-но! Картинка вийшла – загляденіє просто! Ось так одним легким розчерком пера усі – чуєте мене? УСІ – майбутні і минулі протести проти бєспрєдєлу по Ріфмастеру і Кузьменко, по Фортуні, по Стерненко – усі вони переходять у категорії маргінальних. Бо це буде не протест проти свавілля, а «бабуїни-вандали, що трощать власні герби на будівлях», розумієте? Ось так нас всіх один тимчасово постійно незамінний міністр наїбав. А ви і раді послухати то всьо.
-Одне добре: друга його ціль – прикріпити міцно Порошенко до організаторів всього того буйства – в нього поки ще ніяк не виходить, попри надпотуги одного любителя облизати тарілки з господарського столу. Хоча він і старається, бідолашний, аж з штанів виплигує.
-Ну і є одна вкрай хуйова новина: з погромів на Банковій у райвідділок загребли письменника, засновника видавництва «Дім Химер» Влада Сорда. Станом на півночі, коли я все це пишу вам, обвинувачень не висунуто, адвокатів до Влада не допущєно. Схоже, режим зеленого фарбованого какаду вирішив розширити свій власний асортимент заложників ще й письменником на додачу до дитячого хірурга, волонтерки, музиканта та військової. Ну, що я можу вам сказати? Купляйте книги від «Дім Химер», штолє. Це може стати ще одним знаковим накладом, як от «Справа Стуса» останнім часом, ага. Я особисто їх книжок маю купу, шукайте відгуки на моєму книжковому ютубчіку.
За сім доброї неділі, побачимось!
