"Поки в країні війна на виживання нації - в тилу далі повний бєспрєдєл…" - Андрій Смолій

"Поки в країні війна на виживання нації - в тилу далі повний бєспрєдєл…" - Андрій Смолій

Зґвалтування 14 річної дівчини на Закарпатті і так зване «рішення» суду - це вирок всій правопохоронній системі в Україні.

Питання комплексне, адже в самому процесі перед винесенням вироку були задіяні всі ключові інстанції. І жодна з цих інстанцій де-факто не стала на захист дівчинки, яку троє виродків ґвалтували і знімали це на відео.

Ще раз: жодна інстанція не спрацювала.

❗️Не спрацював суд, бо це не суд. Це нікчемне кривосуддя.

❗️Не спрацювала прокуратура, прокурори ж погодились з таким рішенням? Так?

❗️Не спрацювала сільська рада, бо бачте там працювала мамашка одного з ґвалтівників.

❗️Не спрацювала школа, бо директор давав «чудові рекомендаціі» трьом садистам.

І от тепер питання: а хто ж спрацював? А ніхто. Черговий раз НІХТО.

Спрацювало пост-фактум громадянське суспільство. Як завжди. Це навіть «до ворожки не ходи», бо у нас у 90% випадків саме громадянське суспільство пост-фактум розгрібає все те лайно що влаштовують органи влади чи «кривосуддя».

І проблема не в одному випадку. Це проблема загальна. Поїдьте в будь яке містечко/село/селище. І ви побачите кращу чи грішу картину. Але коли хтось має мінімальну владу, а інша сторона не має грошей/влади - то вона є беззахисною.

А тепер уявіть, якби не було резонансу. Не дізнались журналісти. Не написали б ЗМІ.

Що було б?

Три виродка отримали б карт-бланш на злочини. А з ними і все оточення.

Проблема в наскрізь прогнившій системі. Корупція далі зжерає країну. Безкарність кудись поділась? Ні.

Що мало б зараз статись?

Як мінімум звільнення всіх хто брав участь у цьому «процесі» та закривав очі на злочини. Судді, працівники сільради, школа, прокурори і так далі. Кожен з них має поснести відповідальність. КОЖЕН.

А загалом, сумно і страшно.

Поки в країні війна на виживання нації - в тилу далі повний бєспрєдєл…

Без болісних, важких, і кардинальних реформ всієї системи толку не буде, а ми ходитимемо по колу одних і тих самих подій.