У ніч на 10 червня 1944 року в концтаборі Заксенхаузен загинув один з лідерів ОУН(м) Олег Ольжич. Офіційно його закатувала до смерті гестапівська "трійка" (Вольф, Вірзінг, Шульц), які спеціально для цього прибули з Берліна й протягом 2 діб, з 7 по 9 червня провели ДВАДЦЯТЬ СІМ(!) допитів. Є відомості, що Ольжич покінчив з собою, очевидно, відчуваючи, що більше не витримає тортур.
І от питання: що гестапівці хотіли від нього, допитуючи з такою інетенсивністю, що самі навіть не мали часу на сон? Що хотіли дізнатися? В спецбункері "Целленбау" концтабору Заксенхаузен утримували найважливіших в'язнів - відомих політиків, державних діячів, які були "особистими в`язнями" Гітлера: голови ОУН обоїх течій Бандера та Мельник; колишні прем`єр-міністри Франції Поль Рейно та Леон Блюм, Головний комендант польської Армії Крайової Стефан Ровецький, колишній канцлер Австрії Курт Шушніг, син Сталіна Яків Джугашвілі тощо. Але нікого з них не катували так по-звірячому, як Ольжича.
Чому? А ми звернемо увагу на одну деталь: до Заксенхаузена гестапівці прибули наступного дня після початку висадки союзників у Нормандії. Чи є це збігом?
Тоді додам ще одне: Ольжич мав величезні зв`язки не лише у Європі, але й в США. За непідтвердженою, але дуже ймовірною інформацією, працював у Гарварді, який здавна є "кузнею" американської політичної еліти. Там навчався свого часу і президент Рузвельт.
Тут проглядається цілий політичний детектив, розв`язати який я й спробував у книзі, автором якої маю честь бути. Історія з Ольжичем - лише одна з її глав. Написано її спеціально російською - для цільової аудиторії, але сподіваюся, буде цікавою вона для усіх.
