Існує думка, що жінці побудувати кар’єру складніше, ніж чоловіку. На це є об’єктивні причини. Традиційно жінки надають більше уваги сім’ї, беруть тайм-аут на час декретної відпустки, частіше ходять на лікарняні у зв’язку із хворобою дитини. Проте є низка помилок, яких схильні припускатися самі жінки під час працевлаштування і побудови кар’єри. Що заважає прекрасній половині будувати кар’єру нарівні з чоловіками, розповідають експерти Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна.
У більшості випадків жінки повільніше піднімаються кар’єрною драбиною, ніж чоловіки. Є кілька причин, які заважають слабкій статі бути конкурентноздатними у бізнес-середовищі:
1. Невпевненість у власних силах. Жінки частіше, ніж чоловіки, схильні применшувати свої компетенції та рідше акцентують увагу на своїх досягненнях. Це виявляється як на етапі працевлаштування, так і в подальшому професійному розвитку. Складаючи резюме, чоловіки заявляють про ті якості, які допоможуть їм досягати цілей, в той час як жінки формально перераховують свої знання і навички. Коли виникають складні завдання, чоловіки рідше вагаються і швидше починають діяти.
2. Занижені зарплатні очікування. Невпевненість у власних силах призводить до того, що в розділі «зарплата» жінки вказують суму на 25-35% нижчу, ніж чоловіки з ідентичним досвідом і кваліфікацією. Та ж причина змушує жінок рідше претендувати на керівні посади. Існує стереотип, що чоловік у сім’ї — добувач, і мусить заробляти більше. Проте в офісі гендерні ролі повинні відходити на другий план. Зарплату платять не за звання добувача, а за витрачений час, вирішені задачі й вклад у бізнес-результат. Якщо завдання виконане на відмінно, нема різниці, хто це зробив — чоловік чи жінка.
3. Надмірна м’якість і безвідмовність. Незважаючи на те, що затятими кар’єристами вважають чоловіків, жінки більше схильні жертвувати собою на роботі. Затриматися ввечері, допомогти колезі, порозгрібати документи замість секретаря — така поведінка навряд чи стане приводом для службового підвищення. Якщо вас призначать на вищу посаду, хто буде займатися марудними поточними справами?
4. Боязнь брати на себе відповідальність. Керівні посади передбачають відповідальність не лише за свої дії, але й за роботу своїх підлеглих. Жінки помилково вважають, не зможуть добитися поваги до себе. Важливо донести підлеглим, що ви не лише жінка, в першу чергу ви — керівник. Не тягніть усю роботу на себе. Правильно розподіляйте обов’язки та вчасно контролюйте якість виконаних доручень.
5. Ставка на привабливість і сексуальність. Є дві крайнощі, яких варто уникати. Перша — жінка грає роль «генерала в спідниці». Така модель поведінки може призвести до того, що вас спіткає участь «мимри». Вас будуть боятися, але навряд чи ви зможете побудувати довірливі стосунки в колективі. Друга — жінка очікує на більшу поблажливість до себе лише тому, що вона жінка. Тут варто розуміти, що, перебуваючи на певній посаді, ви маєте такі ж права, що й чоловік, і абсолютно ідентичні обов’язки. Добитися поваги колег швидше допоможуть високі інтелектуальні здібності, аніж амплуа красивої жінки.
6. Неконструктивна комунікація. Робочі питання більшість жінок звикли вирішувати самостійно. Натомість, спілкуючись із колегами та знайомими, багато часу витрачають на обговорення моди, кулінарії, дітей — усього того, що не має стосунку до роботи. Зрозуміло, такі розмови допомагають відволіктися та відпочити. Проте цей час можна витратити з користю і в неформальній обстановці спільно вирішити чимало проблем.
7 .Відсутність планів на побудову кар’єри. Влаштовуючись на роботу, жінки рідше цікавляться можливістю кар’єрного зростання. Чоловіки, навпаки, думають на перспективу. Їм легше відповісти на питання: «Ким ви себе бачите через 5 років?». Вони більше схильні ризикувати, тому з більшою імовірністю погодяться на проходження випробувального терміну або на виконання тестового завдання. Жінки більш практичні, вони мислять у категоріях «тут і зараз». Проте надмірна імпульсивність і швидкість в ухваленні рішень часто заважає отримати жадане місце в компанії, а відсутність амбіцій не дає рухатися далі кар’єрною драбиною.
8. Брак чоловічих якостей у роботі. Характер жінок і чоловіків відрізняється. Прекрасній статі дорікають, що їм бракує напористості, пунктуальності, організованості, постійності. Також жінки емоційніші. Але водночас у них є якості, які допоможуть побудувати кар’єру. Жінки володіють добре розвинутою інтуїцією, вони посидючі, цілеспрямовані, ретельні. Вони більш успішні там, де треба працювати в режимі одночасного виконання багатьох завдань. Ніщо не заважає вам розвивати «жіночі» якості й брати на озброєння «чоловічі».
9. Безініціативність та інертність. Жінки не вірять в те, що можуть вплинути на ситуацію. Вони рідко телефонують роботодавцю, щоб уточнити, чи дійшло резюме і яке рішення ухвалили щодо нього. Як результат, не до кінця розуміють, чому їм відмовили і що робити, аби досягнути успіху наступного разу. А ще жінки практично ніколи не роблять пропозицій у відповідь, наприклад, пройти випробувальний термін або розпочати кар’єру з нижчої позиції. Зрештою бажану посаду посідає інший кандидат. І зовсім не тому що він чоловік, а тому що вчасно виявив ініціативу.
10. Хибне почуття вини. Традиційно жінка більш «прив’язана» до дому та сім’ї. Якщо жінка націлена тільки на кар’єру, увагою обділена сім’я, якщо з головою поринає в сімейне життя — бракує часу та сил на серйозну й перспективну роботу. І у першому, і в другому випадку виникає хибне почуття вини. Щоб уникнути емоційного вигорання, не варто звалювати на себе все, але й жертвувати кар’єрою заради сім’ї або навпаки теж не слід. Об’єктивно зважте, що ви зможете «потягнути». Якщо не готові їздити у відрядження або працювати за ненормованим графіком, заздалегідь обговоріть це із роботодавцем. Баланс кар’єра vs особисте життя можливий, головне — правильно розставити пріоритети.
Робота над помилками починається із їх виявлення й усвідомлення. Проаналізуйте свою поведінку, визначте недоліки та перетворіть їх на свої чесноти. Намітьте цілі, правильно означте пріоритети та дійте. Будьте впевнені в своїх силах, і у вас усе вийде.
