День захисників і захисниць...
На початку 2019 р. мене вже вітали з Днем захисника України, я вже був волонтером - інструктором по БПЛА на АрміїСОС. Я вже був добровольцем і мав нагороди. Саме тоді до влади в Україні прийшли особи які хотіли "просто перестати стріляти" і "знайти мир в очах Путіна".
Минуло 4 роки. Особи, що прийшли до влади у 2019-му добилися багатьох успіхів - тепер я вже півтора роки як військовослужбовець, офіційний зовнішній пілот БПЛА в ЗСУ, та ветеран війни. Ще я інструктор з БПЛА не у волонтерів, а в навчальному закладі ЗСУ. Захисників і захисниць за останні 4 роки добряче побільшало. Я спілкуюся з фронтовими пілотами БПЛА і дуже добре знаю як ворог прямо на передовій перетворив свої земляні укріплення на бетонні та протягнув до лінії боєзіткнення дороги - бетонки. У нас не спостерігається нічого подібного, ЗСУ досі сидять в землі, а дороги до ЛБЗ... Як би так сказати, аби не висловитися?
Щось мені підказує, що якби чинна влада ще до вторгнення вздовж кордонів побудувала такі самі укріпленні і виводила бойові бригади туди на навчання, Москва довго думала б перш ніж напасти. Та якби чинна влада просто не ламала те, що було зроблено за Порошенка - не прибирала б зенітне прикриття Київського моря та не лишала б в Гостомелі самих лише строчників, і не виставила б на кримському перешийку ОДИН батальйон морпіхів неповного складу, війна пішла б категорично інакше.
Реальність же така. Я і такі як я вже півтора роки в армії. Службі нашій кінця-краю не видно. Безпілотники (ця тема мені найбільш близька) як півтора роки тому для ЗСУ купували волонтери, так і зараз купують волонтери. У цей самий час влада притягає до відповідальності осіб що лайкають повідомлення в мережі, але "видавлює за кордон" моральну потвору Андрюшу Луганського, який відверто підбиває українців ігнорувати їхній обов'язок захищати Україну.
Знаєте, чому у день захисників і захисниць у мене ні фіга нема святкового настрою? Тому що я дуже гарно пам'ятаю, як Зеленський заговорив про формулу Штайнмайєра, і того дня я точно усвідомив, що невдовзі опинюся в окопах - тільки в умовах набагато гірших ніж були до 19-го.
І от в день захисників і захисниць, мене - солдата ЗСУ та інструктора по БПЛА, серйозно цікавить - я тепер в армії до скону віку? Я не сумніваюся, що цю кампанію ми переможемо. Але. Що станнться далі? Українці знову оберуть того, хто пообіцяє просто перестати стріляти, а за три роки я знову опинюся на передовій, де зустріну більшість моїх побратимів? А що далі? Мені готувати до війни моїх синів, бо їм теж доведеться встати в стрій, через населення, яке голосує за комиків та популістів?
Україна виграє цю воєнну кампанію, але ворог від кордонів нікуди не подінеться. Тому очевидно, Україна після закінчення цієї кампанії мусить займатися зміцненням своєї обороноздатності. Закрити кордони системами укріплень. Максимально вдосконалити ППО і прикрити максимум наших територій. Якщо знадобиться - мілітаризувати наше суспільство по саме не можу. Україна має стати країною настільки войовничою, аби сама думка про війну з нами у ворогів викликала ассоціації з кладовищами підвищеної гектарності. Тільки так ми зможемо зберегти мир. Давня мудрість "хочеш миру - готуйся до війни" для нас зараз як ніколи актуальна.
Інакше - перемога для мене означатиме лише коротку перерву. Між армією і армією. А я не хочу собі такої долі. Категорично.
І так. Я не вірю в здатність цієї влади забезпечити нам захист. Ця влада вже захистила. Буча, Бородянка, Охтирка та Куп'янськ - реальні досягнення.
Убезпечимося від наступних війн - зможемо вітати одне одного з днем захисників. Бо зараз вітати військових з днем захисника, це те саму що вітати запряженого в плуг вола з днем аграрія. Наші подвиги - це злочини тих, хто не приготував Україну до захисту. Всі останні три роки.
На фото - я з побратимами під Києвом у лютому 2022 р.
