"Про енергетику" - Лана Зеркаль

"Про енергетику" - Лана Зеркаль

Цього тижня на зустрічах в європейськими бюрократами та парламентарями в Брюсселі ми з’ясовували, що саме європейці планували чи планують закласти в так званий “Pillar 2” — частину інструменту Ukraine Facility, який присвячений інвестиціям у стійкість України та економічний розвиток.

Це питання максимально актуальне для країни, яка готується до планових чи аварійних відключень, про які вже попереджають енергетичні компанії.

Не розумію, правда, як нам в цій ситуації допоможе закладання двох нових атомних блоків, побудова яких зазначена першим пріоритетом в “Українському плані” використання грошей Ukraine Facility. Я, звісно, нічого не мають проти атомної генерації, але категорично проти банального закатування грошей в бетон. Особливо, якщо вони потрібні в іншому місці.

“Потрібне місце” це, наприклад, децентралізована генерація. Цей термін потроху перетворюється в медійний карго-культ, але правда проста: нова генерація не побудує себе сама, її також не побудують на прес-конференціях.

Бо це не просто поля сонячних батарей чи вітряків. Децентралізована генерація це абсолютно нові для України рішення, які передбачають співпрацю місцевої влади, приватного бізнесу, інвесторів та інженерів.

“Потрібне місце” — це інтеграція ринків та збільшення можливостей імпорту в Україну. Це теж не відбудеться саме по собі, для цього потрібно завершити реалізацію “дорожньої карти” до кінця літа, а не до 2026 року, як написано в “Українському плані”. А після цього потрібна ще й політична підтримка можливості збільшення імпорту електроенергії урядами “дружніх”, зокрема, Угорщини та Словаччини, що означає необхідність говорити з європейцями вже сьогодні. 

Можна, звісно, сподіватися пропетляти зиму завдяки розрекламованим газовим турбінам. Але тут така проблема, що в нас вже є дві потужні турбіни, і вони або не працюють, або не підключені до мережі. Бо цим опікується не приватний бізнес, а донори та менеджмент державних компаній. А, як відомо, державні компанії цікавляться процесом, а не результатом.

Саме через це так ризиковано скеровувати пріоритети Ukraine Facility виключно на підтримку штанів державних компаній, закачуванням європейських грошей саме туди. Змінювати звичні поведінкові шаблони поводження з грошима міжнародних партнерів не в українських традиціях, але хоча би через ризик відключень зимою ці підходи потрібно змінювати.

Необхідно діяти, як європейці: коли їм потрібно вирішити проблему, то вони створюють умови для збільшення можливостей для приватного бізнесу. За цією логікою Україна має завершити інтеграцію ринків вже цього літа, а гроші Ukraine Facility скерувати на створення великої кількості нових генеруючих потужностей та батарейок. І не через центральний бюджет, а через проекти в регіонах, допомагаючи їм як з пошуком оптимальних комбінацій технологій, так і з розвитком корпоративного управління та культури. Тільки так до нас почнуть приходити іноземні інвестори і додаткові фінансові можливості.