...Еверт Бекстрьом - герой популярної серії детективних романів відомого шведського письменника.
Такий собі бонвіан і сибарит. Комісар управління по розслідуванню вбивств, він рідко ходить на роботу. Доки його підлеглі, не шкодуючи здоров'я гоняються з вбивцями, їх комісар просиджує робочий час у дорогих ресторанах, робить манікюр, розважається з повіями чи просто спить удома перехиливши дві гальби пива з двома стопками горілки. Причому сидить у ресторанах він і спілкується з жіноцтвом за рахунок бюджетних грошей управління поліції , проводячи їх по статті: "зустріч з інформаторами".
Начальство все це знає, але нічого не може зробити. І не тільки через те, що він розкриває геть усі злочини. А ще й тому що Бекстрьом дуже впливова особа . До того ж ще - "найбагатший поліцейський у Швеції".
Звідки багатство? А звідки воно може бути в поліцейського? По-перше він продає ЗМІ інформацію, що є службовою таємницею. Оскільки ЗМІ в Швеції багато, то він продає тому, хто більше заплатить. Або ж у дві газети одночасно, беручи мзду й з тих і з інших.
По-друге він приторговує антикваріат, який краде з конфіскату чи, користуючись службовим становищем,забирає просто з місця злочину.
І по-третє, продає сильним світу цього банківську таємницю щодо окремих компаній, отриману на запит Бюро розслідування вбивств. Під час своїх безперервних ресторанних обідів і вечерь він і проводить ці оборудки, отримуючи в обмін не тільки "коричневі пакети" з грошима, а й зустрічну інформацію про те. що відбувається у вищих сферах. Окрім того, він прикриває своїх знайомих олігархів, аби їх імена не спливли в карних справах, за що йому теж плататять.
Гидка постать! І все його керівництво, та й Служба безпеки Швеції це знає, але нічого не може зробити. Бо по-перше, він є дуже впливовою людиною, бо п'є пиво з шведськими олігархами й аристократією - і спробуй його зачепи, підтягне всі свої зв'язки.
А по -друге, він цінний співробітник, бо миттєво розгадує всі головоломки, які залишають йому злочинці. Усі думають, що це в нього прозріння, а насправді, він не ганяється за виконавцями, а шукає кінці саме в тому, вищому світі, де у нього багато корисних знайомств.
Журналісти йому зобов'язані, плебс боготворить. І це дає йому можливість надіти кайданки на виду у десятків журналістів відомому барону, приятелю короля Густава, і навіть Служба безпеки не може нічого зробити, бо шуму не оберешся...
У Швеції він дуже популярний персонаж. Може тому, що реалістичний?
А тепер - до наших баранів. За своє життя я зустрічав багатьох таких, в тому числі й серед ментів. У реальності. І весь час задавався питанням: ну чому талановитий мент не може бути ще й чесним?
Літературний образ Бекстрьома, талановито списаний очевидно з реальних персонажів, дещо роз'ясняє.
Уявіть собі начальника групи, яка займається резонансними вбивствами - патріота, який є кришталево чистою людиною, "паше" на роботі з ранку до вечора за саму зарплату, не бере хабарів, не займається бізнесом і не зливає інформацію ЗМІ, як вогню боїться стосунків з олігархами й іншими непевними особами, бо за ним стежать НАБУ, НАЗК, ДБР а ще Жернаков з Шабуніним та Бігус із Слідством. інфо. Який не має належної фінансової подушки, яка б забезпечила йому безбідне життя на випадок звільнення за надто непокірний характер, а за спиною сім'я і діти...
Чи стане у нього хоробрості й потуги викрити й упіймати хоч одного злочинця, господарі якого сидять на самому вершечку?
Поганий напрошується висновок.
