Про "офіцерську честь" і розум - Юрій Руденко

Про "офіцерську честь" і розум - Юрій Руденко

Той факт, що наявні в Криму "умовно боєздатні" військові частини не чинили загарбникам адекватної відповіді через зраду командирів - це нікаплі не таємниця. Приклади адмірала Березовського чи командира 36 БрБО Стороженка - є досить промовистими.

При цьому, кількість військовослужбовців які "відступили" на материк, також є геть не високою. І це має низку причин. Зовсім не є секретом, що певна частина українських військовослужбовців в Криму, зрадили присязі не через "проросійські" настрої, а через побутово-майнові питання.

Кажучи просто: не кожен військовослужбовець, любив Батьківщину більше ніж своє майно в Криму, яке б у разі виходу на материкову частину України - було б втрачено.

І певною мірою цих гавріків можна зрозуміти, бо складно думати про патріотизм коли нема чого їсти....

Про кримські події та матеріально-фінансову складнову тієї ситуації, слід замислитись нинішнім керівникам країни... бо щось давно у війську не піднімали зарплату.

В той же час цікавим є випадок з Романом П'ятницьким, який станом на березень 2014 був командиром нашого флагмана "Гетьман Сагайдачний".

Тоді, кораблю підфартило, і захоплення півострова він зустрів в море, то ж не був блокований (як весь інший флот).

Російського крейсер Москва мав завдання зупинити і захопити в нейтральних водах наш фрегат, але з задачею не впорався. Російькі ЗМІ доповідали про те що екіпаж корабля перейшов на бік РФ, однак це було брехнею і в результаті фрегат прибув до Одеси, де і базується зараз.

Примітно, що командир корабля, виконав ще кілька нетривалих виходів в море, послужив ще кілька місяців в ВМСУ, звільнівся і (!) як цивільна особа (!) поїхав собі жити в Крим, де у нього є певне майно і сім'я.

Тобто зрадником військової присяги, пан Пятницький не є, зброю ворогу не здавав і публічно (в ЗМІ) до здачі зброї нікого не закликав. Примітно, що інтервью російським журналістам цей пан також не давав, навідміну від багатьох "пєрєбєжчіков".

Тобто дядя увімкнув собі голову, не став заради хвилинної слави палити мости (чи паспорт) і примудрився лишитись "при своїх".

Судити про все написане, добре воно чи погано точно не мені, бо всі свої висновки я роблю спираючись на інформацію здобуту з відкритих джерел).

Але історія цікава до речі в 2015 фонд "Повернись живим" купив на флагман ВМСУ.... сучасний радар, бо у держави якось "не вийшло" (цей нюанс відредаговано, дякую уважним читачам)

Це щоб ви розуміли який писець тоді у нас с флотом був.