"Продовольчі загони" - Павло Бондаренко

"Продовольчі загони" - Павло Бондаренко

13 травня 1918 року радянському Наркомату продовольства надано надзвичайні повноваження для реквізиції продуктів у селян. З цією метою було створено т. з. "продовольчі загони" з числа солдат та робітників підприємств, які шлялися селами й грабували селян. Офіційно це називалося "вилученням надлишків", на практикиці забиралося практично все.

Система була суто бандитською. На якомусь заводі з добровольців або за жеребом формували загін, надавали йому транспорт (аж до потягів) і зброю. Далі загін вирушав у набіги. Награбоване ділилося приблизно навпіл: частину залишали "трудовому колективу" заводу, частину забирав собі більшовицький уряд.

Потім радянська пропаганда брехала, що громадянську війну затіяли кляті буржуїни та поміщики, аби скинути першу у світі владу робітників і селян. Насправда громадянська війна почалася саме зі спротиву селянства бандитам, які захлопили владу від імені пролетаріату.

Причому бандити ці всі були недоучками, які завдяки підлості, безпринципності, нахабству, звірячій жорстокості та найманцям з числа латишів та китайців, з якими розплачувалися захопленим царським золотом захопили владу, але керувати таким складним механізмом як держава, не вміли. Тому через півроку в містах не стало чого їсти, лютувала страшна гіперінфляція (Ленін радісно друкував гроші десятками тонн, будучи переконаним що от-от настане комунізм і гроші все одно буде скасовано), кваліфіковані працівники і керівники розбіглися, економіка і торгівля зупинилися.

Що чудили ці потвори з трьома класами освіти... Що вони чудили... Причому про три класи це не гіпербола. Нарком праці Шляпніков мав три класи освіти; нарком у справах торгівлі і промисловості Ногін - 4 класи; наркоматом з військових і морських справ керував матрос Дибенко з трьома класами за плечима. Сам голова Раднаркому Ленін - юрист-недоучка, заочник, який анічортяки не петрав в юриспруденцї.

Їх влада призвела до катастрофи, яка плавно переросла у перманентну системну кризу, що продовжувалася аж до смерті СРСР у віці немовляти. Бо що таке для держави неповні 70 років...

На фото: один з таких продзагонів. Вдивіться у ці не спотворені інтелектом, одухотворені обличчя. "Кто ничем, тот станет всем..." - співалося в гімні СРСР.