Прямі нащадки єліти

Прямі нащадки єліти

Після розвалу совка в нас не відбулося відсторонення компрадорської еліти від влади. Колишня колонія позбавилася імперської влади, але представники компрадорської аристократії зберегли своє панівне становище. Вони залишили за собою контроль за владою, ЗМІ, економікою. Всі ці Зеля, Шефір, Єрмак будучи синками і онуками совкових мусорів, є прямими нащадками окупаційної еліти, а Кравчуки і Фокіни, яких вони одразу ж взяли у підмогу, - взагалі прямі її представники.

Одна частина цієї еліти тримається за ватну ідеологію, очолюючи яку можна продовжувати претендувати на владу над зулусами. Інша частина, хоча і відмовилася від відкритої підтримки "русского міра", але не поспішає засвідчувати відданість українству. Вони будують тут іншу "Україну", в якій немає місця нічому українському, а ви їх не будете дратувати своїм Бандерою з Шухевичем.

День пам'яті жертв Голодомору для них всіх це нагадування злочину їхніх батянь з дєдамі. В кращому випадку вони його замовчують, а в гіршому виганяють ручного Зеленського, щоб він в цей День ржав і кувиркався. Їхні дєди ходили зі щупами по хатам. Шефір, коли розповідав в інтерв'ю, що його батя мочіл бєндєровцев, хіба виправдовувався і просив вибачення? Ні, він мекав якусь дічь про розповіді баті про якісь жахливі картини і, що він ріс з переконанням, що "бандерівці - зло", а зараз так уж і бить чувак вєлічаво вам дозволив довести йому інше, щоб він змінив думку.
Ніякий свій злочин вони показувати вам не збираються і скорбіть не будуть.
Більше того, будьте певні: коли вони в тісному колі обговорюють Голодомор, найчастіше вживане слово там - "нєдодавілі".

Українці дуже добрі. Коли в історії людства зазвичай після розвалу імперій поневолений народ тут же вирізає еліту поневолювачів, яка не встигла втекти, то в Україні цю еліту тричі пощадили. Навіть американці тут же інтернували всіх японців у табори після Перл-Харбору. Литовці своїм відмовили у праві бути громадянами. В нас же навіть після початку війни колаборантам не заборонили колабораціонізм, а останню люстрацію і ту дозволили написати приїжджому з Сахаліна Єгорці Зіміну.

Україна пішла по шляху шизофренічного компромісу з гвалтівником. Тому Україна отримала все, що заслужила. Клоуна-мародера, який з бандою гешефтить на смертях українців від вірусу, губернатора в Одесі ватніка, покинутих вмирати 4 дні військових, злиті операції спецслужб, коли ворогам України дали уникнути відповідальності. І потім ще, щоб відвернути увагу від цього всього, бидлу згодовують дебільні шоу типу як у випадку з луцьким терористом.

Всі ці лозунги про автомат до свічечки у вікні, "щоб не повторилося", смішні і недолугі. Українці ВЖЕ пустили на порог лайт-геноцид. Українець вже віддає останній кисень сину і вмирає, бо "оні пропустілі проблему", доки Зеленський лікується в шикарних умовах і записує відосіки з довольним хлєбалом, яке він від'їв за час "хвороби". "Какая разніца", коли президенту пофіг на українську мову, в результаті чого на ТВ її стає менше, ніж мови країни-агресора, це етноцид чистісінький.

Компроміс і толерастія може бути у всьому. Але не в питаннях пам'яті і гідності. Замість цієї прививки, яку собі знову вирішила зробити Україна, перевіривши на смак лайно і з'ясувавши: так - лайно, краще б приговорила пару януковичів і чаушеску. Зате б ми не втратили 30 років і жили вже, як Польща і Румунія. І ніхто б з наших героїв, як Ярослав Журавель, не загинув, бо ми вже давно були у НАТО.

Джон Смит