Поки чекаємо на розвиток подій в країні - спробую переключити усіх на Путіна.
Путін насправді заздрить Зеленському.
Зеленський показував себе несистемним політиком.
Їв шаурму, купався в красних трусєлях, шукав чортів, запросто шопопало говорив журналістам.
Порушував усі дипломатичні канони.
То Трампу заявляв про 100% свого прокурора. То тріщав у Давосі, що в Україні поборена корупція.
То там же обіцяв інвест-нянь. То хвалився – що він чемпіон по боротьбі з Короною.
Вобщем – ізвращався як міг. Щоб усі зрозуміли – що він таки безсистемний політик.
А Путін завідував.
І тепер його дипломати теж сходять з ума.
Лавров – він завжди ніс єресь. Він говорив несусвітне, бо так казав Заратуштра (закреслено) Путін.
Але Лавров говорив ахінею з грусним ліцом. І всі розуміли: Лавров під ковпаком. І він розуміє, що несе чуш, але по іншому не може.
Але тут на Росії з’явився більш цікавий перець.
Це Рябков. Мабуть має українське коріння. Був би рускім – був би Рижиков.
Але Рябков. Значить «новий рускій». Новонавернений. А значить показово імпєрєц.
І знову ж, почуяв, що Лавров устал і скоро його будуть ухадіть.
А тут така синекура. І треба робити кар’єру. А значить не просто нести ахінею. А робити це епатажно і агресивно.
Щоб сподобатися Путіну.
Тому саме Рябков показує усім дулі.
А значить – така клоунада у дипломатії подобається Путіну.
А значить – вони беруть приклад з Найвеличнішого: нєвозмутімо нести пургу.
Несистемність – це прояв сучасної політики. Тільки дехто під несистемністю бачить – не просто ходити на офіційні прийоми без краваток, а виглядати дурником.
Питання: коли вже хтось в ООН туфльою буде стукати по трибуні?
І хто перший: наш - чи путінські?
Ждьомс.
