З ним практично вся верхівка нафтогазоводіамантової бензоколонки - п`ять заступників голови уряду, куча чиновників, Лавров та ціла жменя олігархів. Коротше, скільки змогли набитися у літак. Проведуть день у Пекині, а потім ще на день їх спровадять до Харбіну.
Це все (роздута за кількістю людей делегація) понти для китайської сторони - продемонструвати, як ботоксний карлик цінує "стратегічне партнерство з головним союзником Ерефії". Але хочу розчарувати: Китаю не потрібні союзники, лише васали. Самодостатність - основа зовнішньої політики Пекина.
Чого від цього візиту хоче путін?
▪️Перш за все, проштовхнути проєкт "Сила Сибіру 2", який має принести Китаю більше російського газу. Поки що далі розмов проект так і не просунувся. Сподіваюсь, не просунеться і зараз.
▪️ Другий важливий для росії момент - організація нових платіжних каналів для імпортно-експортних розрахунків. Після того, як США з початку року серйозно взялися за китайські та турецькі банки, ті дуже швидко загнали російських покупців у безправне становище. Так, банки Китаю зараз відмовляються приймати близько 80% платежів із росії, уникаючи будь-яких санкційних ризиків. Платежі зависають на місяць або більше, повертаються відправнику, губляться. Найгіршою є ситуація з поставками електроніки.
Після відходу західних вендорів майже всі російські компанії перейшли на закупівлі в Китаї. Навіть ті, хто заявляє про виробництво вітчизняної продукції, насправді користуються китайськими фабриками, а на росії виробляють хіба корпуси. "Банківська криза" залишила їх без "заліза" - немає серверів, комп'ютерів, плат, процесорів та інших комплектуючих. Зараз російські вендори під'їдають складські запаси, але вже за місяць-два запасів не залишиться.
Чи вдасться вирішити цю проблему - адже до Китаю також прибула голова ЦБ Ельвіра Набіулліна? У найкращому для москви випадку - частково і в урізаному вигляді. Бо Китай більше боїться американських санкцій, аніж наважиться йти назустріч країні, співпраця з якою в економічній сфері складає усього 3,5% від зв'язків з усіма іншими країнами.
▪️ Що стосується питання України. Як я вже писав, китайський лідер проштовхуватиме «мирний саміт» (орієнтовно у Белграді), який за його задумом, повинен відбутись після Мирного саміту у Швейцарії, запланованого на 15-16 червня, і в якому братимуть участь близько 50 країн. Більше детальну інформацію з цього приводу планую надати пізніше.
Як би там не було, цей візит набагато важливіший для москви, аніж для Пекину. Сі буде уважно слухати Пу, ввічливо кивати головою (дешеві російська нафта та сибірські ліси ніколи зайвими не будуть), але приставати на якісь російські пропозиції сумнівного характеру (особливо ті, які носять антизахідний характер) точно не буде.
Бо насправді відносини росії та Китаю не є відносинами рівних. Пекін став рятувальним колом для постраждалої від санкцій російської економіки - на частку Китаю припадає більше 33% загального обсягу торгівлі росії; частка росії, як я написав вище, лише 3,5% торгівлі Китаю.
Коротше, зустріч сюзерена і васала проходитиме з помпою та мішурою, але не думаю, що закінчиться значними профітами для останнього. Якісь договори там під барабанний бій та софіти будуть підписані, але нічого суттєвого (помиляюсь, якщо все ж таки парафують "Силу Сибіру 2). Бо що дозволено Юпітеру, не дозволено бику. Особливо, якщо бик занадто бикує.
Хай теревенькають, нам своє робити.
