Швидкість, з якою Путін особисто відреагував на союзницьку підтримку Києва Берліном, просто вражає. Мабуть, кремлівський підполковник КГБ, що свого часу займався на території НДР зв'язками зі Штазі, до останнього не вірив, що Шольц "зрадить".
Отже, перед студентами Московського університету бункерний лідер заявив, що Німеччина насправді досі "окупована американцями", і з 1945 року, коли союзницькі війська поділили нацистський рейх на "сектори відповідальності", ніколи не була "в повному сенсі цього слова суверенною державою".
Не знаю, як кого, але мене найбільше цікавить вираз обличчя ексканцлерін ФРН Ангели Меркель, з яким вона сприйняла цю дивну звістку. Чи з'явилася на ньому гримаса, схожа на ту, з якою фрау Меркель зустріла улюблену собаку Путіна, лабрадора Коні? Німецька екслідерка, м'яко кажучи, не любить чотирилапих, точніше, боїться їх. Тому далекого 2007 року, під час зустрічі з "другом Путіним", пережила кілька неприємних хвилин.
Але цікавим є і той факт, що господар Кремля досі постійно козиряв терміном failed state, коли мова заходила про Україну. Мовляв, це штучне утворення, з недолугими владами, яке тільки заважає порозумінню між "великими" – Росією та Євросоюзом зокрема. Далі у своїй риториці він перейшов на вищий левел, стверджуючи, що Україна – по суті – ленінська примха, а Росія після розпаду СРСР залишилася "обдертою" унаслідок "невиправданих територіальних подарунків". А потім була війна, у путінському тлумаченні "спеціальна військова операція" для "остаточного розв'язання українського питання"…
Тепер failed state для Путіна стала й Німеччина. Саме її він обрав за головну ціль своїх наразі пропагандистських випадів. Мабуть, через те, що на її території справді перебувають американські війська, а на базі Рамштайн фактично вирішується технічна складова майбутньої поразки Росії у воєнній авантюрі, затіяній Москвою в Україні
І ось тепер failed state для
Путіна стала й Німеччина. Саме її він обрав за головну ціль своїх наразі пропагандистських випадів. Мабуть, через те, що на її території справді перебувають американські війська, а на
базі Рамштайн фактично вирішується технічна складова майбутньої поразки Росії у воєнній авантюрі, затіяній Москвою в Україні. Цілком можливо, що з уст старого кагебіста ми
невдовзі почуємо словесні фігури на кшталт того, що Росія, — через політику Горбачова, — подарувала Німеччині НДР, і тепер слід виправити цей історичний огріх.
Гадаю також, що тепер Росія на повну розігруватиме карту Кенігсберга, а також посилить "ядерну лихоманку". Вже сьогодні голова російської делегації Костянтин Гаврилов у Відні на форумі ОБСЄ з питань воєнної безпеки та контролю над озброєннями почав нагнітати пристрасті довкола підкаліберних бронебійних снарядів з урановими сердечниками, якими оснащено Leopard 2 F6. "У разі постачання Києву таких снарядів для натовської важкої військової техніки ми розглядатимемо це як застосування проти Росії брудно-ядерних бомб з усіма подальшими наслідками", - сказав Гаврилов і знову натякнув на "зовнішнє управління" Німеччиною з Вашингтона. "Спочатку союзники пригрозили Берліну міжнародною ізоляцією у випадку відмови на передачу "Леопардів". Потім ні хто інший, як представник Держдепартаменту США Нед Прайс, анонсував "швидку звістку" щодо направлення німецької "звірини" Києву", - кіпішує московський дипломат.
Насправді Росія що не день, то виразніше перетворюється на failed state. Крах державних воєнних інституцій чітко видніється за хаосом відповідальних. Тепер важко зрозуміти, хто керує "спецоперацією" – чи Герасимов, чи Пригожин, чи, може, Кадиров. Головними героями державницької ідеології стали кримінальні покидьки з Вагнера – їм відкривають посмертні пам'ятники, з ними носяться, як з героями нації
Але суть від цього не міняється. Кому що болить,
той про те й говорить. Насправді Росія що не день, то виразніше перетворюється на failed state. Крах державних воєнних інституцій чітко видніється за хаосом відповідальних. Тепер
важко зрозуміти, хто керує "спецоперацією" – чи Герасимов, чи Пригожин, чи, може, Кадиров. Головними героями державницької ідеології стали кримінальні покидьки з Вагнера – їм
відкривають посмертні пам'ятники, з ними носяться, як з героями нації.
Рано чи пізно посиплеться і владна вертикаль, особливо у віддалених регіонах, які традиційно вважаються у Москві донорами. Тепер не тільки бюджету, але й гарматного м'яса. І дарма, що губернаторський корпус – це, здебільша, — генерали ФСБ. Вони, як ніхто інший, чують слабкість центру, а тому навряд чи захочуть ставати цапами-відбувайлами під час ймовірних стихійних бунтів. Тим паче, що я так розумію, захищати їх особливо нікому: військові – на українському фронті.
Що ж, як казав один із героїв фільму-пророцтва "Війна світів Z": "Одного разу все руйнується. Нікому не потрібно укладати контракт чи угоду. Всім треба лагодити туалети".
