На росії підбивають підсумки першого кварталу 2023 року і першого року повномасштабної війни.
Звісно, офіційні джерела переконують, що все під контролем, і підстав для паніки немає. Економіка росії справді зберігає запас міцності. Однак цей запас виснажується.
Зокрема, за підсумками перших двох місяців 2023 року ВВП рф зменшився на 3,2% після падіння на 2,1% за минулий рік.
Обсяги промислового виробництва за два місяці скоротилися на 2%, незважаючи на цілодобову роботу оборонних заводів, випуск яких за непрямими даними підскочив майже на 40%. Прискорився спад у видобутку корисних копалин (3,2% у лютому проти 3,1% у січні); двоцифровим обвалом розпочали рік автопром (-69,9%) та фарм галузь (-22%).
Очільник місії МВФ в Україні Гевін Грей повідомив, що Фонд розглядає як базовий сценарій завершення війни в Україні у 2024 році, а як негативний – у 2025. У першому сценарії МВФ передбачає «дефіцит фінансування» в Україні у $115 млрд, а в несприятливому - $240 млрд.
Втрати України вимірюються не тільки мільярдами доларів, а й людськими життями і руйнуванням країни. І росія, якщо не завдати їй поразки в Україні, не зупиниться. Тож для швидшого зламу рашистської воєнної машини необхідно шукати і застосовувати найбільш ефективні засоби.
Тим більше що росія, намагаючись уникнути вже застосованих санкцій, сама підказує напрями необхідних ударів.
1. Наприклад, рф продовжила до кінця 2023 року рішення про скорочення видобутку нафти на 500 тис. барелів на добу.
Вона оголосила про це після заяв членів ОПЕК - Саудівської Аравії, ОАЕ, Іраку, Кувейту, Оману та Алжиру, що вони також скоротять видобуток до кінця року.
Таким чином росіяни прагнуть підштовхнути ціну на нафту вгору і вибратися з пастки, куди її загнали ембарго і цінові обмеження ЄС і G7.
Щоб попередити такий сценарій, необхідно вже ближчими тижнями знизити стелю цінових обмежень – змушуючи учасників ринку під загрозою вторинних санкцій тримати ціни на невигідному для росіян (але прийнятному для себе) рівні.
2. Тим більше, що «треті країни» навіть дуже враховують перспективи потрапити під вторинні санкції у своїй політиці.
Наприклад, ті ж ОАЕ не дозволяють працювати вже другому російському банку. Центральний банк країни анулював ліцензію МТС-Банку через кілька місяців після видачі – саме через санкції США.
МТС-Банк отримав дозвіл відкрити філію в Абу-Дабі у 2022 році, але у лютому 2023 року проти нього було введено санкції Великобританії та США. І за тим його попросили з ОАЕ.
Раніше ЦБ ОАЕ припинив діяльність в країні «доньку» сбєрбанку на вимогу США.
У росіян почали масово блокувати рахунки на Кіпрі.
3. Крім того, потрібна постійна дипломатична робота щодо розширення і географії, і номенклатури санкцій.
Прикладом може бути Японія. Вже 7 квітня набудуть чинності нові експортні обмеження щодо росії.
Під заборону на вивезення до рф потрапили:
- літаки та безпілотники, а також деталі та компоненти для авіації та космічної галузі;
- будівельна техніка;
- оптичні прилади;
- радіообладнання для навігації;
- дитячі велосипеди та іграшки.
Таким чином, японський уряд намагається врахувати досвід обходу росіянами обмежень на постачання технологічної продукції. Зокрема, під виглядом побутової техніки чи навіть іграшок.
4. Президент Молдови заявила, що країна за два роки може стати повністю незалежною від росії в енергетичній сфері.
Вона вважає, що ця незалежність посилить країну, зокрема, і у процесі врегулювання придністровського конфлікту.
У цьому питанні інтересам України відповідає зникнення придністровського російського анклаву. Варто шукати спільних дій із молдовською владою. І не повторювати дурниць на кшталт викрадення колишнього судді Чауса в надії використати його в політичній боротьбі.
5. Фінляндія заморозила активи російського центру науки і культури в Гельсінкі.
Подібні кроки мають символічне значення – і не лише в контексті вступу Фінляндії до НАТО.
Такі «центри» перетворились на розплідники «русского міра» і мають закриватись як небезпечні вогнища «гібридної» війни росії проти Європи і її цивілізації.
А з вступом Фінляндії на НАТО – окреме вітання рашистам. І ще один доказ того, що «страх перед Альянсом» чи «подовження кордону» з ним не має нічого спільного із справжніми причинами агресії рашистів.
З незалежністю Фінляндії останні просто давно змирились. А з незалежністю України – поки ні. І в боротьбі з нею летить до дна.
І далі ж буде...
