Американський, а з ним і всі інші, ринок поступово відновлювався від стресу, знов повертаючись на гору. Тим більше, що страхів стає менше. Чергова порція статистики знов підтвердила, що рядовий споживач почуває себе досить добре, та і з ринком праці все добре, а значить страхи рецесії трохи переоцінені, як би не хотілося цього ведмедям і Дональду Трампу. І все що ви чули в інформаційному просторі в понеділок два тижні тому можна списати на літні спеку. Принаймні так вирішили інвестори і спекулянти. В результаті за тиждень індекс S&P500 додав більше 200 пунктів і в п’ятницю зранку відкриється х відмітки 5543 пункти. Що вже знов дуже близько до історичного максимуму, який за останні роки оновлювався безліч разів. І з таким добрим настроєм інвестори будуть чекати новин від Федерального Резерву, очільники якого збираються наступного тижня в Джексонвілі. Офіційно закриваючи сезон відпусток. А от у Трампа проблеми з економікою США є. В тому числі в тому, що американські виборці вирішили, що Камала для економіки краще ніж Дональд. Парадоксально перевернувши стіл і тут, адже раніше ті самі виборці вважали, що Байден це біда для економіки, на відміну від Трампа, звинувачуючи поточного президента США у своїх неприємних відчуттях від нещодавньої інфляції. Парадоксально, що ця думка не розповсюджується на віце-президента США, яка весь час була поряд. Але чекати раціональності від виборців у будь-який країні, схоже, то марна справа.
Нафта торгується близько 80 доларів за барель, не відновившись до рівнів, з яких вона гепнулась. Що не може не радувати. Досі на цей ринко впливає невизначеність з Ірану, який цього разу все ніяк не наважиться виконати свою страшну погрозу. І придумавши круту відмазку – що сама невизначеність виконання погрози, бо ж не ясно коли вони іі виконають і чи виконають взагалі, і є найстрашніше покарання для єврейської держави. На тлі зростання в США зростала і Європа і Азія, причому азійські фондові індекси показали найкращий тиждень більше ніж за рік. Навіть незважаючи на те, що Китай все більше непокоїть. І не через те, чи буде він нападати на Тайвань, чи не буде. Китай звісно мало хто любить, але якщо там розпочнеться криза, то це відчують по всіх кутках світу. На цьому тижні в голос почали говорити про проблеми на ринку металів. Попит з боку Китаю продовжує знижуватись, з одного боку роблячи нерви всім металургам, в тому числі українським, тиснучи таким чином і на ціни, а з іншого сигналізуючи, що дупа в Піднебесній може бути більшою, ніж здавалась на відстані.
А в українському сегменті зовнішнього боргу раптом виникла суто українсько-внутрішня проблема. Наступного тижня має завершитись реструктуризація зовнішнього боргу, єврооблігацій. Умови погоджені комітетом кредиторів і Мінфіном і не очікується сюрпризів. Але завжди при реструктуризації для стимулювання голосування виставляються умови, що ті, хто не підтримують голосування, будуть покарані. І з іншого боку тим хто підтримує, гарантовані певні плюшки. Таким чином, коли реструктуризація неминуча і умови точно будуть погоджені, дуже важливо прийняти участь у голосуванні. І з цим виникла проблема. І не через небажання українських власників єврооблігацій голосувати, тим більше голосувати українці люблять. А проблема з тим, що ці власники по міркам ринку єврооблігацій дуже дрібні. Ринок єврооблігацій це в принципі ринок великих дядь і тьоть, які оперують десятками мільйонів доларів. І тільки в Україні, через брак інших інструментів для голосування, цей ринок трошки видозмінився. Ще до початку повномасштабного вторгнення дуже багато українських інвесторів купили єврооблігації у дуже дрібних як для цього ринку об’ємах, менше мінімального лоту, який складає тут або 100 тисяч доларів або 200 тисяч доларів, в залежності від випуску. Дроблення було цілком законним і отримало благословення Національного Банку. А далі все пішло не так.
Спочатку агресія Росії обвалила цей ринок, потім власники українських єврооблігацій дізнались, що їх чекає реструктуризація і списання частини боргу, що не сталося б, якби вони купили облігації внутрішні. А на цьому тижні вони дізналися, що багато з них не зможуть проголосувати. Бо в умовах реструктуризації було прописано, що для голосування потрібно мати цей самий мінімальний лот. Скоріш за все, погоджуючи умови реструктуризації про «маленьких» просто не подумали. І використали стандартну козу документів, де таке і зазначалось. Тим більше, що по міркам загального об’єму реструктуризованого боргу об’єм єврооблігацій у власності дрібних українських незначний і якщо вони не проголосують, це нічого не змінить. Для самої реструктуризації не змінить. А от для власників євробондів на невелику суму змінить дуже багато і в першу чергу суму, яку вони отримають. Їх просто чекає більше списання. Але коли вирішували глобальну проблему, про маленьку ніхто і не подумав, адже їх голосування нічого не змінює і це як боротьба за чиїсь голоси на виборах президента США в Каліфорнії, де старатися сенсу немає, адже всім і так ясно, за кого проголосує цей штат. Правда, їх багато і вони будуть дуже галасливі, що гарантує велику головну біль для Мінфіну і Нацбанку всередині України вже після реструктуризації. Рішенням може стати голосування на рівні НБУ, який би проголосував за всіх українців разом. Але чи погодиться на це регулятор, поки не ясно. Так чи інакше, черговий урок про інвестиції в Україні чергові українські інвестори отримали. І навіть лондонське право, по якому випускаються єврооблігації, не гарантує вам, що вас не чекає сюрприз. Не люблять в Україні маленьких і слабких, що власників боргових інструментів, що акцій.
Окрім історії з єврооблігаціями, мало що відбувалось на внутрішньому і зовнішньому ринку. На зовнішньому більш жваво торгувались варанти. Гривня помірно коливалась, без різких рухів. І п’ятницю розпочне десь на рівні 41,15 гривень за долар. А вуличний курс, зберігаючи мінімальний спред, розташовується десь на рівні 41,4 гривень за долар. Ставки на внутрішньому ринку залишаються стабільними на тлі зупинки НБУ на шляху зниження вартості грошей в економіці на фоні прискорення інфляції. Нові дані по інфляції лише підтвердили вже існуючий тренд. Річна інфляція продовжує зростати і тепер складає 5,4%. Все ж таки відключення світла дорого коштувало українському бізнесу. Зато дуже дивні данні вийшли в липні по споживчим настроям українців. Вони покращились. Причому це сталося саме в липні, коли спека лишала споживачів без світла. Хто зна, може вони тоді менше дивились телевізор чи читали новини, а може просто втомились від власної депресії, у який український споживач занурився з головою ще в кінці 2023 року. І цікаво, що ми побачимо в серпні. Адже світло вже є, але є і події в Курську, які точно покращили настрої всім українцям.
