"Росії треба дати можливість програти, щоб злізти з придуманого п'єдесталу" - Елена Кудренко

"Росії треба дати можливість програти, щоб злізти з придуманого п'єдесталу" - Елена Кудренко

Програти гучно і соромно. Геть всі ці дипломатичні реверанси про "дать Путіну сохраніть ліцо". Може тоді у них буде шанс на побудову держави. Натомість зараз я уявляю їх в образі незрозумілої істоти, яка на ланцюгах тримає кілька народів, як то якутів, бурятів, чеченців (хоча тут питання спірне )... Тримає насильно, бо якщо не тримати - ніхто біля них не затримається.

В їх "Отєчєствєнной" вони не вигравали. Вони лиш частинка тих, хто виборював перемогу - серед білорусів, українців, казахів й інших народів... Вони й втягнули нас усіх в цю халепу, підтримуючи Гітлера на початку другої світової, але як спасати їхні дупи - то ми усі повинні за них помирати. Вони не вигравали ні в якій повноцінній війні, з рівноцінним суперником, і тому їх "велич" бездоказова.

Як дивно виглядають люди, які для всіх очевидно є не дуже успішними, не дуже розумними, не чесними, не сильними, але вони сліпо вірять, що найкращі на цій планеті... Як там кажуть - дурень не розуміє, що він дурень, тому що дурень? Це як раз про "скрєпную". І тому їм важливо скинути рожеві окуляри, подивитися на себе чесно і зрозуміти, що їм рано ще позиціонувати себе, як адекватну державу. Їм треба не тільки дорослішати та рости хоча б до українського рівня (в плані свободи, регулярної зміни влади, поваги до себе насамперед) - але й вивчити справжню історію. Бо як можна всерйоз сприймати гопника, який придумав собі біографію аристократа і сам у неї повірив? Про що з ним можна розмовляти? Зараз мій батько читає про другу світову в перекладі з англійської, якогось британського автора-історика - і він в шоці, бо радянські автори багато про що не писали. Замовчували.

Пам'ятаєте, як на наш Майдан приїздила Собчак, попіаритись? Вона тоді, здається, сказала: " получится у вас - получится и у нас". Пройшли роки, у нас "получилось" не тільки витримувати російську агресію, але й розвернутися на Захід (давайте не будемо вважати, що кількість совків у нас має якесь вирішальне значення). І вписати в Конституцію курс на НАТО. А що "получилось" у них? У тих, хто себе переоцінив?

Ніякого "дать сохранить лицо ". Ніякого. Не заважати їм феєрично програти. Бо можливо гірка правда про власні можливості хоч якось їм допоможе.