"Росія не збирається припиняти війну" - Роман Донік

Я надіюсь, вже ні в кого не залишилось ілюзій, що скорого перемир'я, а тим більше миру не відбудеться?

Росія не збирається припиняти війну. Намагається нарощувати мілітарний сектор і намагається демонструвати готовність до довгої, а потім і великої війни. Не зважаючи на величезні проблеми в економіці. От просто величезні, які тільки починають формувати лавину, яка зможе занести все. Але не миттєво.

 З поганого. США не будуть нам допомагати так як нам хотілося б. І взагалі під питанням наші стосунки як союзників/партнерів/однодумців. З хорошого - ми не одні, Європа нас підтримує і ми маємо надійний і безпечний тил у вигляді Європи.

 Тому війна на виснаження продовжується. І зараз це не стільки про військову компоненту РФ, скільки про економічну. РФ має переваги в людях і техніці, ми маємо перевагу (суто завдяки союзникам) в економічній стійкості.

Тобто задача мінімум - протриматися на полі бою поки проблеми економіки не почнуть домінувати в РФ над усім. Це можливо. І це не так довго як здається. Там дійсно хєрово все.

 Але ми теж виснажені і втомлені. Дуже. І тому дуже важливо підвищувати стійкість та виживання наших підрозділів та бійців. Але в нас проблема в людях. Питання виживання держави - боротися за кожного бійця. За його рівень та виживаємість.

Ми знову повертаємось до питання підготовки поповнення, резервів та підвищення рівня навчання тих хто вже воює. І тут, на жаль, починаємо деградувати. Точніше спрощувати те що не можна спрощувати.

Зараз ми спостерігаєм спрощення рівня підготовки на БЗВП і послаблення рівня підготовки інструкторів під красивим поясненням, яке не можливе в житті з урахуванням реалій.

Замість того щоб розвивати успішні кейси, які довели свою ефективність, в нас починається вигадування велосипеду і заход по граблям на нове коле.

 Як почали думати десь там за хмарами, на горі - "Стрільба на дистанції 100+-200+ метрів не ефективна. Тому не треба вчити цьому. Давайте будемо вчити стрільбі на коротких дистанціях". По гонгам.

І повернемось до РККАшної теми "щільність вогню" і стрільба чергами в напрямку ворога.

А чому стрільба на 200+ масово не показала ефективність? Адже задача стрільця в обороні - не допустити ворога на дистанцію кидка гранати.

А не показала ефективність тому, що 99% навчальних центрів не вчили людей стріляти на дистанції 200+ метрів. Чому? Тому що самі не вміють і тому що це потребує зусиль і індивідуальної роботи.

 Простіше дати 10 магазинів і навчити поливати з 25-30 метрів мішень номер 4. Тільки в реальному бою такого не буде.

То чому зараз починаємо самі закладати у навчання те, що полегшить ворогу задачу?

Ну не можна спрощувати програму БЗВП заради примхи інструкторів, яким ліньки (а скоріше самі не вміють) вчити стріляти на 200 метрів.

Не можна людину без будь яких навичок, навчити влучно стріляти по гонгам на 25 метрів з рук за кілька днів. Тільки з упору. Навіть не з ліктів. Тільки в паперові мішені, тільки зі стрільбою на купність. Для того щоб виявити помилки і підправити вкладку, або обробку спуску. Послідовно. Від простого до складного. Перед тим як починати стріляти виносом швидко, спочатку стріляти стабільно.

В нас нема одноразових бійців, яких можна відправляти в окопи не готовими до максимум сценаріїв.

Ще одне "просте рішення - "А давайте не будемо 15 днів робити стрілецькі вправи по 30 набоїв за заняття одиночними", (бо інструктори їблують), а зробимо три дні з купою набоїв і стрільбою чергами кудись тудою. З ранку до вечора стрілять і стрілять і стрілять.

 І таких прикладів дуже багато. Десятки. Системно не розвивається те що повинно працювати, але не працює через те що тупо не робиться так як треба. Не аналізуються причини "непрацювання". А просто спрощується там де цього категорично не можна робити за умов сучасної війни.

Не можна тактику ближнього бою ССО або ДШВ робити обов'язковою і основною для БЗВП. Бо після ССО та ДШВ, зайдуть на позиції дядьки з хворими колінами та спинами і їх задача буде одиночними пострілами з упору не дати підійти противнику близько. Бо короткі та надкороткі дистанції, це вже інший рівень фізичного стану та інші реакції людини. А задача піхотинця і обороні не підпустити противника близько

 Його задача економно використовуючи БК не допустити противника для початку штурмових дій. Не дати кинути гранату.

 Всі підрозділи які ми в центрі "прокачували на штурми", наступного разу просять дати їм поглиблено оборону. Бо ніколи не приходить на закріплення резерв як обіцяли. І вони сидять в обороні, з відсутністю логістики, постачання та боєприпасів. І цього не можна не враховувати.

В системі підготовки на самому верху зараз парадоксальна ситуація. Клепаються пілотні курси мало не кожного місяця. З гарними програмами. Але на місцях те роблять ті ж люди, які 2-3-5 років не робили ніхуя за старими програмами. Вони ті ж самі після кожної зміни керівництва. Заглядають в очі новим обличчям і такі - "так це ж все міняє, то в нас програми були хуйові і керівники. А ВИ, це ж ого го. Це ж інша справа. Зараз ми під вашим керівництвом, як почнемо як почнемо".

 Проблема в тому, що кожна редакція програми БЗВП збільшується практично і стає більш насиченою. І якщо людина не вміла та не хотіла вчити людей по програмі БЗВП 3, то по БЗВП 5, вона точно не зможе.

Я можу гарантовано казати, що ми по БЗВП 3. Давали за місяць нормальну підготовку. Так, 45 днів краще ніж 30. Але хто не вчив за 30 не вчить і за 45.

 Окрема біль це пілотні курси інструкторів з "адаптацією до нових програм". Ті ж люди, які не могли навчати по старим, тепер роблять вигляд що готують по новим. А коли їх підлавлюють на відвертій фальсифікації та недоопрацюванні, вони заглядаючи в очі новим керівникам, починають тупо брехати - так це ж пілот, зараз ми все підправимо і як зробимо ого го.

 Альо, а в сертифікатах які ви видаєте, теж написано що він пілотний? Ви після нового пілота, будете навчати людей по другому колу? Чи тупо сирими залишите у військах?

Бійцю якого не навчили, родині загиблого бійця, якого не навчили, не важливо за яких обставин отримав сертифікат інструктор який НЕ НАВЧИВ. Йому дали сертифікат та допустили до навчання людей. Все, крапка. Це персональна відповідальність тих, хто виправдовує це все. І хто дозволяє це робити знову і знову. І їх начальників, які це все покривають заохочуючи безкарність.

 Ті інструктори яких зараз навчають або будуть навчати за "полегшеними програмами", не винні в тому що їх не навчили як готувати людей правильно. Але це поки не винні.

Відповідальність з'явиться тоді, коли бійці, які вийшли від них загинуть через брак необхідних знань. Тому що хтось побоявся суперечити своєму старшому начальнику.

 Це взагалі величезна проблема, коли бояться суперечити своєму новому начальнику. Коли начальник агресивно продавлює свою нову ідею, типу - треба вчити стріляти чергами на коротких дистанціях. А всі мовчать, хоча знають що він помиляється.

Ті хто не вміє і не робить гарно військову підготовку, протирають руки і хвалять "нововведення", бо це їх зірковий час. Їм офіційно дозволили їблувати і не вчити людей влучно стріляти. Тільки "насипати".

Ті хто мають досвід піхотних боїв і знають проблематику, бояться щось казати, бо він же начальник, бо він краще знає. Бо може це так треба.

А якщо помиляється? То просто дайте нового?

А ті люди яких не навчать стріляти влучно в на великі відстані, що з ними? Хай гинуть, "воєнкомат нових пришле"? Хуй там. Не пришле. Нема нових. І не буде з таким підходом.

А як бути з інструкторами яких зараз не вчать ні приведенню зброї до ормального бою, ні стрільбі на 100+, ні карткам вогню, ні переносу вогню по фронту і в глибину на 150-200+ метрів? Вони так і залишаться інструкторами, коли помилка стане явною?

 Ще раз повторю - Інструктор БЗВП, це намісник бога на землі. Саме він своєю роботою визначає подальшу долю людини. В більшості термін життя бійця, визначає підготовка.

Якщо росіяни збільшують підготовку по стрільбі по дронам з штатної зброї, яка є у кожного піхотинця, то наша система продовжує надрачувати на гладкоствол (яких не буде в кожного, як і БК до них) і майже повністю забили хуй на підготовку протидії дронам з штатних автоматів.

 Проблема не в тому, що ті хто зараз приходять на керівні посади, хочуть поганого. Вони хочуть хорошого.

І приносять хороше. Але вони не аналізують чому погане стало поганим. І нав'язують та продавлюють своє бачення, бо впевнені в неефективності іншого. Бо ті ж люди, які роками робили з хорошого погане, заглядають в очі, лестять і цементують керівників холуйством, безвідмовністю і формують власну непогрішність у нових керівників.

 Я поки що роблю свою роботу і спостерігаю за розвитком подій. Спостерігаємо.

Але те що зараз бачу, не додає оптимізму. Особливо враховуючи, що всі відповідальні особи, які роками ніхуя не робили, залишаються на місцях і продовжують на місцях ніхуя не робити по новим програмам. Бо не вміють. Зате аналізи і доповіді пишуть красиво. Брехливі правда, але то таке.

 Два наших інструктора поїхали як "таємні покупці" на курс інструкторів базового рівня. По закінченню, залишили об'єктивні відгуки. Так в доповіді і аналізі цього курсу, їх відгуків не було. Їх видалили. Щоб не псували картину. Бо вони "нарушали благостность".

 Короче резюме - якщо знову почнемо експериментувати підготовкою стрільців, а особливо інструкторів БЗВП не беручи до уваги успішні кейси, та не роблячи аналіз "чому не працює" те що повинно бути ефективним після кожного НЦ, ми знову просремо підготовку. А потім старі досвідчені пристосуванці будуть заглядати в очі вже новим начальникам і казати - "так це ж все міняє, то в нас програми були хуйові і керівники. А ВИ, це ж ого го. Це ж інша справа. Зараз ми під вашим керівництвом, як почнемо як почнемо".