У ніч на 10 листопада російські окупанти атакували Україну рекордною кількістю дронів – 145. Не всі з них “камікадзе” Shahed-136, були також дрони-приманки “Гербера” та “Пародія”, але загальної проблематики масових нальотів це не змінює і виникає питання: чого російські окупанти намагаються досягти такими ударами?
Багатозадачні удари
У багатьох є помилкова думка, що функціонал дронів обмежується лише завданням ударів. Звичайно, у результаті в цьому і є їхня основна мета, але функціональність – набагато ширша.
Втім якщо говорити саме про руйнівно-ударні можливості дронів-камікадзе, то на сьогодні були верифіковані кілька типів Shahed-136 з різними бойовими частинами:
Базова іранська осколково-фугасна бойова частина на 50 кг встановлювалася на ранні версії дронів-камікадзе;
БСТ-52 – російська бойова частина термобаричного типу масою 52 кг;
БСФ-50 (МСНІ 37.364) російська осколково-фугасна БЧ масою 50 кг;
ОФЗБЧ-50 російська осколково-фунгасна БЧ масою 50 кг та запальним ефектом для провокування сильних пожеж;
ТББЧ-50(М) російська вдосконалена термобарична БЧ масою 50 кг.
Кожна з цих бойових частин має свої завдання та становить загрозу, але найнебезпечніші для цивільного населення – це термобаричні. Такі засоби ураження мають знижений ефект на відкритому просторі, але у замкнутих він зростає у рази.
Іншими словами, у разі влучання в житловий будинок потенціал термобаричної суміші в замкнутому просторі становить смертельну небезпеку для мешканців будинку чи квартири.
Проте всі дрони – що камікадзе, що приманки – виконують одночасно кілька супутніх завдань.
Розвідка
Своєю присутністю в повітряному просторі дрони також проводять розвідувальну діяльність, розкриваючи позиції протиповітряної оборони та постів мобільних вогневих груп. Завдяки цій інформації вони можуть коригувати як майбутні нальоти, так і готувати масовані ракетні удари.
Тобто супутнім завданням таких нальотів є розвідувальна функція, і чим більше дронів, тим більше інформації можуть зібрати і проаналізувати окупанти.
У межах розвідувальної функції також з’ясовується, який з маршрутів найоптимальніший для прориву систем ППО та обходу мобільних вогневих груп та який забезпечує максимальну живучість дронів у повітряному просторі України.
Наприклад, у ніч на 10 листопада дронова атака тривала 11,5 години. Деякі безпілотники курсували траєкторіями годинами, і можливості збити їх не було завдяки вибору ними вкрай продуманого маршруту. Складання таких заплутаних маршрутів є результатом усіх попередніх нальотів та систематизації отриманої інформації як про засоби ППО, пости МВГ, так і з урахуванням рельєфно-ландшафтних особливостей місцевості.
Звичайно, крім вищезгаданих дронів-камікадзе Shahed-136 та дронів-приманок “Гербера” та “Пародія”, РОВ для розвідки застосовує і виключно розвідувальні БПЛА Орлан-10, ZALA, SuperCum та інші, але їх функціонал обмежений саме розвідувальною частиною та не поширюється на виконання інших супутніх завдань.
Відволікаючий і виснажливий фактор
Також до важливих завдань нальотів відноситься і розподіл уваги засобів ППО та їх виснаження.
Одночасне відстеження понад сотні цілей у повітряному просторі – це серйозне навантаження на систему ППО, а у випадку, коли мобільні вогневі групи не можуть перехопити ціль із землі, доводиться задіювати зенітні ракетні комплекси (ЗРК), що призводить до витрати боєкомплекту.
Терор
Російські дрони застосовуються для терору цивільного населення, і цим нікого не здивуєш. Не зовсім так.
Терор цивільного населення – концепція війни РФ, запозичена нею в СРСР.
Іншими словами, цілеспрямоване знищення цивільної інфраструктури та вбивство населення з метою поширення панічних настроїв, хаотизації внутрішньої соціально-політичної ситуації та морально-психологічного тиску на владу через цивільний сегмент, з примусом до якнайшвидшої капітуляції.
Ця концепція включала елементи воєнних злочинів, які цілком можна кваліфікувати як геноцид.
Тому для російських окупантів дуже важливо у постійному стресі, під морально-психологічним тиском тримати кожну ніч усю Україну. Для них зараз важливим є навіть не завдання удару по певному об’єкту, чи то військовому, чи цивільному, інфраструктурному чи житловому, а сам факт провокування повітряної тривоги по кілька годин і гул дронів над містами з роботою ППО у відповідь.
Морально-психологічне виснаження українців є дуже важливим компонентом у стратегії РОВ примусу України до капітуляції.
Протидія
Звичайно, говорячи про загрози від нальотів дронів, як бойових, так і приманок, не можна проігнорувати питання протидії. Але про це було сказано так багато, що це вже просто якийсь моветон.
І все ж таки. Що потрібно для протидії нальотам дронам?
Я неодноразово наголошував на важливості для України не тільки розпіарених ЗРК Patriot та SAMP/T, але й малого радіуса дії – ЗРК Crotal, L3Harris VAMPIRE, Alvis Stormer та інших. На складах наших партнерів є десятки і навіть сотні нещодавно знятих з експлуатації ЗРК Roland, MIM-72A/M48 Chaparral тощо.
Закриття зон зі складною рельєфно-ландшафтною місцевістю не потенціалом мобільних вогневих груп, які не зможуть там проїхати і перехоплювати повітряні цілі, а засобами ППО, або авіаційною компонентою. І знову-таки, цій темі я також неодноразово приділяв увагу, наголошуючи на важливості ударних гелікоптерів та турбогвинтової легкої штурмової авіації у питаннях перехоплення дронів. Але партнери не поспішають задовольняти наші запити, хоча навіть генерал Олександр Сирський наголошував на зацікавленості в легких ударних вертольотах Bell AH-1W SuperCobra.
Звичайно, важливим є і розвиток своїх засобів перехоплення, дешевших і більш функціональних, ніж ЗРК або МВГ. Зокрема, дрон-перехоплювач як один із рішень цієї проблематики.
Сьогодні ми також спостерігаємо високоефективну роботу РЕБ по російських дронах. І результативність протидії в пропорції збитий/локаційно втрачений або “полетів на Росію або в Білорусь” вражає, але кількості таких засобів не вистачає, щоб забезпечити більше придушення цілей та уникнути багатогодинного терору тилової України. Низка питань, пов’язаних із цією компонентою, також перебуває у сфері ухвалення рішень нашими партнерами.
Україна має всі шанси закрити свій повітряний простір і нівелювати загрозу масових нальотів російських дронів, але в цьому питанні ми обмежені можливостями, наданими насамперед нашими партнерами. І якщо темпи, а також обсяги, що задовольняють наші запити, не зміняться, то терор тилової України російськими окупантами не лише продовжиться, а й посилюватиметься.
