Абсолютно розділяю точку зору Vadym Denysenko стосовно того, що однією зі значних перепон на шляху до миру є позиція російських ультра-націонал-імперців.
Їх фрустрація від неможливості досягнути "цілей СВО" не дозволяє Володимиру Путіну зупинити війну, бо при цих розкладах, що зараз вказана аудиторія буде розцінювати таке рішення як поразку, яка неминуче призведе до геополітичного та економічного відкату, який є вже гарантований для РФ, в разі припинення масованих витрат на сектор ОПК.
Іронічно, дізнався про останні думки одного з таких людей через публікації в POLITICO
Російський шовініст з українським прізвищем,яке він приховує (авжеж, бо найбільшими імперіями стають саме релоканти до Москви), Максим Калашніков-Кучеренко стверджує, що війна проти України вже, фактично, програна Росією.
Адже морози та побутові негаразди або скінчаться, або населення України до них звикне, в от ненависть до всього російського буде тільки зростати.
Фактично, Путін зрадив філософію цих людей, які плекали мрію про триєдину імперію великоросів, малоросів і білорусів. В даний момент ця мрія є надалі від своєї реалізації, аніж вона коли-небудь була. І вся вона за це лежить, парадоксально, на Путіні.
І Путін розуміє, що і Калашнікова, і його друг Гіркін, і Несміян (aka El Murid) ніколи не пробачать йому цієї зради їхньої мрії. І коли він припинить війну, чим утвердить свою фактичну поразку і повне зникнення цієї мрії як міражу - йому цю зраду пригадають з набагато більшою ненавистю, аніж та, що була спрямована на українців.
Мені ця ситуація нагадала один фантастичний твір Гордона Діксона "The Alien Way" (1965).
Акела промахнувся - Акела має померти.
І нема на то ради
Тому ніякого миру Путін укласти не може. Бо укладення миру може бути еквівалентне його політичній, або фізичній смерті. Що для нього, в принципі, одне й те саме
