Гагаузія — автономний регіон Молдови з населенням близько 155 тисяч, де 82% становлять гагаузи (тюркський народ), а також болгари, молдавани, росіяни та українці. Тут офіційними є три мови: гагаузька, російська та молдавська (яку часто ототожнюють з румунською). Російська мова є домінантною у політиці, освіті та ЗМІ регіону, що створює сприятливий ґрунт для російського впливу. Проросійські настрої у Гагаузії значні і навіть перевищують ті, які спостерігаються у сепаратистському Придністров’ї. Проросійські політичні сили активно діють, зокрема партія “Шор”, яку підтримує олігарх-втікач Ілан Шор. З його допомогою Євгенія Гуцул перемогла на виборах башкана (губернатора) 14 травня 2023 року з 52,34% у другому турі (опонент — підтримуваний соціалістами кандидат Г. Узун — 47,66%).
Уже тоді спостерігалися ознаки зовнішнього фінансування та агітації з боку Ілана Шора. У 2023 році Конституційний суд заборонив партію «Шор» за підрив демократії, і з того часу США та ЄС неодноразово вводили санкції проти пов’язаних осіб і структур, включно з мережами фінансування, блоком «Перемога» та низкою «наступницьких» партій. У березні 2025 року Гуцул затримали у Кишиневі через підозри у незаконному фінансуванні своєї партії готівкою з росії. У серпні 2025 року вона була засуджена до 7 років позбавлення волі за цією справою. росія назвала рішення «недемократичним», а Народне зібрання Гагаузії 6 серпня заявило, що не визнає вирок і залишає Гуцул на посаді, поглибивши інституційний конфлікт «центр—автономія». У Кремлі навіть прозвучали погрози просуванням російських військ до кордонів України з Придністров’ям і Молдовою. Молдова, зі свого боку, рішуче відкидає такі втручання у свої внутрішні справи і підкреслює, що часи диктату Москви минули. Гуцул заявила, що оскаржуватиме вирок, а сам Ілан Шор, який керує з еміграції проросійською політичною мережею, раніше вже фігурував у корупційних справах у Молдові та за кордоном.
Почнемо з того , що регіон традиційно проросійський за медіапростором і культурно-мовними зв’язками. Водночас його економіка дедалі більше інтегрується з ринками ЄС і Туреччини, що підточує економічні важелі впливу Москви. У 2023 році частка росії в експорті Гагаузії впала приблизно до 2% (з ~17% у 2019 році). Оцінка ВВП регіону у 2022 році близько $336 млн (2,3% ВВП Молдови), із домінуванням агропереробки та харчової промисловості. Це створює запит на патрональні мережі й «швидкі соціальні бонуси». На референдумі 2014 року 98% виборців підтримали Митний союз із рф і лише ~2% — зближення з ЄС (явка ~70%). Референдум мав консультативний характер, але зафіксував стабільну геополітичну перевагу росії в регіоні. Цей вибір показав політичні та ідеологічні орієнтації населення Гагаузії, яке історично більш проросійське і російськомовне.
Разом з тим, для Молдови в цілому зовнішні перекази (ремітенси), а особливо від трудових мігрантів, залишаються макрочутливим фактором (останнє оцінене значення ~10–11% ВВП у 2024 році). Ці перекази є важливим економічним фактором для багатьох сімей, особливо в Гагаузії, які пом’якшують соціально-економічні виклики. Водночас, через політичні й економічні виклики, потоки переказів з країн СНД, включно з росією, слабшають. Це означає, що регіони, які були більше економічно залежними від грошей, що надходять з росії та інших країн СНД, втрачають певну “економічну прив’язку” до рф. Однак соціальна вразливість цих регіонів до проросійського популізму зберігається через культурні, мовні, історичні чинники, а також наявність проросійських політичних мереж і рухів.
Власне, також варто подивитись на схему проросійських мереж і на те, як вони працювали останні роки. Розслідування й судові матеріали описують системи готівкових вливань і «підкупу/транспортних схем» на виборах і протестах, пов’язані з мережею Ілана Шора, з російським слідом. Партія «Шор» розпущена Конституційним судом у 2023 році за підривні дії і вже після цього Ілан Шор з Москви створив блок «Побєда», який ЄС у липні 2025 року вніс до санкційних списків за дезінформацію та схеми підкупу виборців у недавніх кампаніях. У липні 2025 року Центрвиборчком Молдови відмовив у реєстрації блоку «Побєда» до парламентських виборів, згодом окремим партіям із цього пулу теж відмовили. Паралельно ліві та проросійські сили формують «Патріотичний блок» (ПСРМ Ігоря Додона, ПКРМ та ін.), які у липні оголосили про об’єднання з амбіцією здобути більшість у вересні. Водночас партії «Побєда» та «Шор» намагаються діяти через сателітні структури та «паралельні списки», аби консолідувати електорат без формального «бренду».
Задокументовані кампанії у соцмережах, включно з використанням фейкових сторінок і відео, а також масовані рекламні закупівлі, повністю спрямовані на підрив проєвропейського курсу. Напередодні виборів 2025 року з’явилися свідчення про пропозиції гучних готівкових виплат за участь у протестах і мобілізації виборців у провладних критиків — типовий інструмент мереж Шора. Ключовими наративами були меседжі про те , що «ЄС принесе занепад/мобілізацію», «нейтралітет проти НАТО», «економіка залежить від росії», «центр утискає автономію». Водночас фактична торгівля йде дедалі більше на Захід: уже у 2022 році на ЄС припадало понад 40% експорту Гагаузії, на рф — лише одні цифри в межах однозначних відсотків, тренд зберігся у 2023-му. Хоч Молдова після 2022 року зменшила залежність від російського газу, імпорт енергії залишається високим: газ і нафта забезпечують левову частку енергопостачання, а електрика значною мірою йде через Молдавську державну районну електростанцію у Придністров’ї (де постачання газу контролює Газпром). Будь-які збої чи шантаж швидко конвертуються у політичний тиск та протестну мобілізацію — насамперед у соціально вразливих регіонах на кшталт Гагаузії.
Проросійський вплив у Гагаузії має суттєве значення для майбутніх парламентських виборів у Молдові, запланованих на вересень 2025 року. У цьому регіоні дуже активно застосовується проросійська політика, для підтримки власних сил і окрім Гагаузії, важливу роль відіграє також Придністров’я, яке залишається під повним контролем росії з військовою присутністю та політичним сепаратизмом. Після заборони партії «Шор» у 2023 році Центральні виборчі комісії та суди неодноразово відмовляли в реєстрації спорідненим проектам у кампаніях в 2024 році (референдум/президентські). Прецеденти з відмовами сформували «юридичну стелю» для ребрендингу і вкоротили «життєвий цикл» партіям, які є лише оболонкою чогось нового, а насправді ті самі проекти Ілона Шора. В той самий час вирок Гуцул знімає ілюзію «екстериторіальності» Гагаузії для мережі: меседж для місцевих чиновників і посередників — особиста відповідальність за участь у фінансових схемах. На практиці це працює наступним чином: менше готівки «в полі», складніше акумулювати й розвести ресурси через автономію, важче легалізувати структури-наступники і при кожному інциденті зростає ризик персональних наслідків.
На початку 2025 року розслідувачі з DFRLab встановили мережу синхронізованих Telegram-каналів, імовірно російського походження, що «розкручують» локальні теми (тарифи, «утиски автономії», «нейтралітет») і під курси «антизахідних» сил. Восени 2024 року Meta видаляла мережі акаунтів/сторінок, що були розроблені чисто для російськомовної аудиторії, що в свою чергу зменшило тиск на виборців з Гагаузії, адже російська мова тут домінує. Низькі доходи в Гагаузії та вразливість до «шоку на цінник» формують дуже велике поле для підкупу й «соцпакетів», і вже той факт, що ВВП на душу населення найнижче у Гагаузії, демонструє чому ж «дрібні подарунки» створюють такий непропорційний ефект на голосуванні.
Вибори 2025 року будуть складним викликом для влади Молдови і чинної президентки Маї Санду, яка прагне зміцнити євроінтеграційний курс. росія активізує підкуп виборців і інформаційний вплив, аби послабити проєвропейські сили. На кону – контроль над парламентом, що визначатиме подальший курс країни. Аналітики (Європейської ради з міжнародних відносин, Фонду Карнеґі за міжнародний мир) сходяться на тому, що Москва інвестує у гібридні операції: від фінансування через готівку та «благодійні програми» до інформаційних операцій і юридичних війн.
Найбільш імовірним тригером на передодні виборів може стати підтвердження апеляційними інстанціями вироку Євгенії Гуцул. У такому випадку Комрат (адміністративний центр Гагаузії) може вдатися до інституційного саботажу — від формального невизнання рішення до відмови виконувати вирок. На цьому тлі в регіон може бути стягнуто додатковий протестний ресурс, включно з фінансами та інформаційною підтримкою з боку росії та Придністров’я. Наслідком стане підвищення напруги: можливі блокування доріг, масові акції непокори та спроби делегітимізувати результати голосування на південних, переважно російськомовних територіях. Це створюватиме картину «паралельної політичної реальності», де центр втратить контроль над процесами.
Або ж інший варіант, не менш ймовірний, де за кілька тижнів до дня голосування може різко зрости приплив готівки в регіони. Йдеться про схеми із роздачею пільгових карток, «соціальних допомог», організацією безкоштовного транспорту чи навіть турів до виборчих дільниць. Такий «дощ грошей» призведе до аномальної активності виборців у певних округах, де традиційно сильний проросійський вплив, Гагаузії в тому числі. Крім того, фінансові вливання дозволять створювати та підтримувати кілька дрібних проросійських партій чи блоків, які працюватимуть на перехоплення голосів. Це може допомогти їм подолати виборчий бар’єр та розпорошити голоси опонентів.
І ще один сценарій полягає у використанні енергетичного чинника як інструмента тиску. Йдеться не про масштабні відключення, а радше про інформаційні атаки навколо теми тарифів, постачання газу чи електроенергії, а також про цілеспрямовані погрози з боку постачальників і створення «аварійних вікон». І зрозуміло, що невдоволення у регіонах, де витрати на комунальні послуги складають значну частину бюджету домогосподарств, буде дедалі більше зростати, тому у результаті зросте тиск на правлячу партію «Дія і Солідарність», а проросійські сили зможуть посилити меседжі про необхідність «зміни курсу» та «некомпетентність центру».
Тому, як можна зрозуміти, висока проросійська активність регіону створює внутрішню нестабільність і ризики зриву виборів чи їх фальсифікації, включно з можливим військовим тиском з боку росії. Гагаузія дуже вирізняється своїм тісним проросійським впливом через місцеві проросійські партії і союз із російськими політичними та економічними інтересами. Тому саме тут вирок голові автономії Євгенії Гуцул є символічним етапом у боротьбі з цим впливом, але ризики збереження російського впливу залишається суттєвими в контексті політичної ситуації напередодні виборів 2025 року.
Дуже важливо враховувати глибокі культурні і мовні зв’язки регіону з росією, які ускладнюють проєвропейську трансформацію та комунікацію з місцевим населенням. Російська залишається тут lingua franca, незважаючи на зусилля Молдови у напрямку європейської інтеграції. Головний виклик виборів 2025 року— чи зможе Кишинів поєднати жорсткість до порушників правил із інклюзивною політикою щодо автономії, не даючи проросійським гравцям перетворити правозастосування на інструмент мобілізації. Якщо економічні дивіденди єврокурсу будуть відчутними «тут і зараз» у Гагаузії, інформаційні «гачки» Кремля працюватимуть гірше — і вибори матимуть шанс стати поворотними для всієї країни.
