3 листопада 1937 року, в розпал сталінсько-єжовських репресій, відбувся наймасовіший розстріл діячів української творчої та інтелектуальної еліти. В урочищі Сандармох у Карелії капітан держбезпеки Міхаіл Матвєєв і молодший лейтенант держбезпеки Гєоргій Алафєр убили 151 українця, серед яких – Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Микола Зеров, Антін Крушельницький, Сергій Грушевський, Степан Рудницький, Володимир Чехівський. Загалом із 27 жовтня до 4 листопада було виконано 1111 смертних вироків. Але “українські Соловки” є й під Києвом – у Биківнянському лісі на лівому березі Дніпра. Там із 1937 до 1941 року поховали, щонайменше, 30 тисяч страчених. Серед жертв Биківні – Михайль Семенко, Леоніла Заглада, Михайло Бойчук, Теодосій Мовчанівський, Андрій Бандера. Водночас, знищували й тих, хто безпосередньо обслуговував більшовицький тоталітарний режим і навіть сам брав участь в організації та здійсненні масових репресій.
