Це означає, що єдина країна, де Білорусь може отримати гроші - це Росія. А це пряма мишоловка. Я вчора зустріла в інеті вислів, який росіяни приписують Івану Грозному (не знаю, чи це він взагалі казав):
"Если хочешь завоевать земли - начни кормить их своей пищей."
Але що хочу сказати: американцям та європейцям за такою аналогією не варто було давати, чи продавати Радянському Союзу технології. Бо це сприяло розвитку світового тероризму. Тепер з територій поряд з нами годуються всі диктаторські режими.
А уявіть, як би жила московія без американських заводів чи угорських кавомашин? Без того самого морозива? Що там ще було?
Як гадаєте, чи могли б ми відірватись від них раніше, чи не могли б зовсім? Бо здається мені, що розвиток Союзу дещо затримав українців на порозі. Ми б побігли далі, але ж "ковбаса по 2.20..."?
Є питання: це ж тепер, якщо в нас скасовано авіасполучення з Білоруссю, то й росіяни не зможуть цією протореною доріжкою тепер до нас добиратись? За візами до США, наприклад. Чи зуби полікувати за нашими цінами?
Взагалі я приголомшена участю захопленого Протасевича, бо це біль - розуміти перспективи людини, яка вже, мабуть, зазнає тортурів. Як було боляче знати про участь наших воїнів на підвалах Донбасу. Ось така реальність - "русского міра", бо сучасна Білорусь - це і є "русскій мір", нажаль, втрачена як нація (вибачте мене, фб-друзі білоруси, бо ця країна вже по вуха в болоті).
Завдання для України - дивитись на це. Дивитись широко розплющеними очима та вчитися робити висновки - що не можна допускати тут ніякої диктатури в косоворотках. Бо вона виллється в ось таке - криваве болото. Ось приклад, що нам пощастило, насправді. Пощастило переобрати Кравчука й Кучму. Вигнати Януковича. Пощастило не стати росіянами а виходити й виходити на майдани, не даючі владі впевнитись у тому, що українців взагалі можна приборкати та зробити ручними звірятками.
Ми жива нація. Ось від цього треба відштовхуватись. Жива, бурхлива та невгамовна. Тому Україна буде.