Давайте розкажу на прикладі як можна легко пояснити чому не можна вийти на рівень щоденного виробництва снарядів в 10 тис штук:
1. Ми і так напряглись. Бо якщо рік тому робили лише 100 в міс, а зараз аж 10 тис! І ще збільшимо до 30-50 в міс! Це максимум!!
2. Якщо США та Європа виробляють мало, то як ми можемо виробляти більше?
3. В нас недостатньо для цього пороху та вибухівки.
4. В нас дуже мало інженерів, токарів. Де нам їх шукати?
5. Обладнання для виробництва дуже дороге, а ми не маємо таких прибутків щоб його купити. Мито та ПДВ на імпорт обладнання спочатку зніміть, а потім поговоримо.
6. Для замовлення та встановлення обладнання треба багато часу. Що ви вирішили з Держекспортконтролем?
7. Все розбомблять!!!
8. А якщо ми розширимо виробництво і війна закінчиться, то воно себе не окупить! Ви гарантуєте замовлення після війни? Ні? Тоді до побачення.
9. Збільшувати треба було 2 роки тому, коли війна почалась, а зараз вже пізно.
10. Снаряди дорогі. Якщо ми збільшимо виробництво, то у вас будуть гроші щоб іх купити?
11. А де нам брати оборотні кошти, якщо банки не кредитують нас?
Взагалі, це все досить резонні відмазки з якими важко сперечатись. Особливо якщо політики нічого не роблять для вирішення цих проблем, а замість перекладають відповідальність на самих виробників…
