Результати Батумського саміту «асоційованого тріо» по праву можна вважати позитивними для євроінтеграційного порядку денного найамбітніших країн-учасниць Східного партнерства.
Фактично, цей захід підбив підсумки чотирьох років боротьби євро орієнтованих політичних сил Києва, Тбілісі та Кишинева щодо формалізації та запуску формату, який має стати у майбутньому новою хвилею розширення Європейського Союзу.
Проте, якщо у попередні роки лідируючу роль у формуванні такого «тріо» відігравала саме Україна, сьогодні змушені констатувати, що «пальми першості» віддані іншим.
Що не так?
⁃ Проведення Саміту «Тріо» стало можливим, в першу чергу, через перемогу на молдовських президентських виборах Майї Санду. Раніше за часів Додона, незважаючи на пропозиції Києва та Тбілісі, запустити формат «тріо» на найвищому рівні було неможливо.
⁃ Проведення установчого саміту «асоційованого тріо» саме в Батумі пояснюється, по-перше, прагненням Грузії зафіксувати своє лідерство як у питаннях європейського, так і євроатлантичного порядку денного серед країн регіону, а, по-друге, майстерним використанням Тбілісі факту візиту в регіон Південного Кавказу Президента Європейської Ради Шарля Мішеля, який є щирим прихильником зміцнення партнерства ЄС з країнами Східного партнерства, зокрема Україною, Грузією, Молдовою. Якщо існують сумніви, тоді чому Банкова не спромоглась організувати такий Саміт під час березневого візиту Шарля Мішеля до Києва?
⁃ Зеленському на заході була відведена роль «дипломатичної нахаби» та «традиційного шантажиста». Сигнали Зеленського про те, що для нас СхП важливе та цікаве у разі забезпечення європейської перспективи та реального руху на євроінтеграційному шляху, є послідовним та вірним продовженням позиції української дипломатії попередніх часів. Водночас прозорі натяки-погрози щодо наступного саміту СхП наприкінці року, за формою привабливі, але за змістом безперспективні заклики до Мішеля якнайшвидше поставити руба питання європерспективи на саміті лідерів ЄС на фоні «китайського романтизму» Банкової лише закріпили за Зеленським образ неврівноваженого «шантажиста».
⁃ Високий представницький рівень ЄС на саміті та участь Президента Євроради є, звичайно, доброю новиною та ознакою певної успішності саміту. Проте, очевидно, що Шарль Мішель без Урсули фон дер Ляйєн - це ознака здебільшого декларативної підтримки ідеї з боку Брюсселя, оскільки саме Президент Єврокомісії опікується та опікуватиметься практичною імплементацією як ініціативи Східного партнерства, так і політики розширення Євросоюзу. А отже боротьба за «зелене світло» для «асоційованого тріо» з боку Брюсселя триватиме.
