Санкційні новини, 11 лютого

Санкційні новини, 11 лютого

1. Росія скорочує виробництво нафти на 5%. З такою заявою виступив сьогодні віцепрем'єр Алєксандр Новак. Російський можновладець, звісно ж, представив таке рішення як хитру гру і відповідь санкціям, мовляв, хочете обмежень – тримайте дефіцит. А от те, чого він не каже – що нафти у Росії надмір, діти її ніде через скорочення географії постачання, і доводиться тягти сировину в Індію і Китай за демпінговими цінами, до того ж витрачати значну частину прибутку на оперативне постачання сірим танкерним флотом. OПEK+ поки не відреагувала на це рішення, але навряд чи воно стало для когось сюрпризом, пише Time.

 Унаслідок обмежень ЄС на купівлю російської солярки і нафтопродуктів, а також обмежень їхньої максимальної ціни від G7, вартість морського транспортування дизеля підскочила на 260%, пише Bloomberg. Експерти пов'язують це із різким дефіцитом танкерного об'єму для транспортування палива. Значна кількість транспортних тонн знялася з біржі, вірогідно, в рамках так званого тіньового флоту. Але є й інше цілком логічне пояснення. Санкції ЄС сильно змінили світову географію транспортування: коротші маршрути з Росії замінились на довші з Північної Африки, Аравійського півострова та Індії. Більше кораблів в дорозі – менше доступного вільного об’єму. Це не довготермінове явище, але щоби морська логістика його виправила, потрібен час і гроші. Звідти й націнка у 260%.

2. Лавров продовжує збирати суперклуб російських друзів. На цей раз він відвідав Судан – країну, що має значні проблеми із легітимністю власної військової хунти, а також користується послугами пригожинських найманців для кардинального розв'язання внутрішньополітичних проблем. Після нещодавнього перевороту, коли хунта на чолі з генералом Абдель аль Барханом не без підтримки Москви захопила владу, з ідеєю нормалізації стосунків зі світом було покінчено. Лавров пообіцяв генералу допомогти зі зняттям санкцій ООН, пожурив Радбез за неефективність і ще раз надавив на Судан у питанні побудови російської військової бази на Червоному морі. Та потрібна росіянам, аби вивозити цінні суданські ресурси і тиснути на стратегічні торгові маршрути поблизу. Але поки, розуміючи важкі наслідки такого рішення, суданці ухиляються, хоча гроші, звісно ж, беруть. Цікаво, куди далі попрямує Лавров – ЦАР, М'янма або ще щось таке.

Голову російського Центробанку випустили сьогодні з пресконференцією про рекордний дефіцит бюджету, пише Reuters. Про причину такого дефіциту Набіулліна напряму не сказала, згадала “скорочення ринків” і зміну ціни на нафту, адже в російський бюджет була занесена ціна 70$ за барель, і тепер вона буде змінена на доволі оптимістичні 50$. Згадала також “ріст витрат” – війну, і “падіння споживчого попиту” – тотальне збіднішання, що дозволило їй втримати показники інфляції. Серед своїх цілей Ельвіра ставить утримання номінальної інфляції на рівні 7,5, і для цього, як і в російській військовій тактиці, будь-які методи підійдуть. Щиро вітаю російське народонаселення із їхнім майбутнім героїчним подвигом.

3. Водночас китайське видання Global Times, посилаючись на російський Мінфін, вчергове пророкує смерть долара, адже тепер в російському суверенному фонді не будуть тримати ані євро, ані долар. Лишається лише рубль, золото і юань. Щодо першого, то його кількість в суверенному фонді теоретично необмежена, бо якщо емітовану валюту не пускати в ширшу економіку, а складати під путінську подушку, то інфляції вона не спричинить. Золото Росія активно витрачала цього місяця, щоби втримати ситуацію з дефіцитом. А юань тут свідчить про стратегічний курс Росії у тісніші торгово-економічні зносини з Китаєм. Яким чином це свідчить про смерть долара, я все ж збагнути не можу.

4. Американський Мінфін у координації із Великою Британією оголосив санкції сімом особам з хакерської групи Trickbot. Вона відповідальна за однойменну програму, що могла бути прямо або опосередковано використана російськими спецслужбами для хакерських атак проти американських державних органів і об'єктів важливої інфраструктури. Але чи є санкції коректним механізмом для боротьби із хакерськими групами, чия діяльність і так, строго кажучи, незаконна? Буде цікаво поспостерігати за результатами такого рішення.

А на фоні демаршу болгарського президента Рудєва стосовно можливих ядерних санкцій ЄС, США і Велика Британія оголосили санкції кільком прикметним болгарським політикам чиновникам і олігархам – як і в нашій країні, болгарські діячі люблять поєднувати ці роди занять. З американського списку восьми найбільш помітний ексдепутат і ексміністр енергетики Овчаров, котрого звинувачують у розтраті 270 млн $ по контрактах на непобудовану станцію "Росатома" в Белене, відкатах на постачанні російської нафти, газу, ядерного устаткування і тому подібному.

Інший помітний діяч – Ніколай Манілов, випускник КНУ, болгарський комуніст і медійник, давній партнер російських телеканалів, русофіл і російський шпигун. Прикметно, що вже після звинувачення в шпигунстві Манілов дав хабаря, аби зганяти у Москву та отримати нагороду особисто з рук Путіна – словом, добірний персонаж.

Британці ж ввели санкції проти трьох осіб із давнішого американського санкційного списку, очолюваного найбагатшим болгарином – ігорним магнатом та втікачем Василем Божковим на прізвисько "Череп". Послужний список цього достойника надзвичайно довгий – хабарництво, шантаж, рекет, вбивства тощо.

На жаль, подібні біографії нам, українцям, знайомі. Підозрілим чином, такі діячі з'являються там, де поширює свій зовнішній вплив Москва. Приємно, що вони стають ціллю західного правосуддя, адже їх переслідування дає чіткий сигнал – як би вигідно не було дружити з Москвою, ризики неспівмірно більші.

5. І серед індійських новин. На пресконференції для індійських журналістів американський топдипломат, секретар з питань енергетики Джеффрі Паєт роз’яснив американську позицію в питанні санкцій щодо Індії, пише The Hindu Times. Відповідаючи на питання про заяву українського нардепа Олександра Мережко із закликом ввести проти Індії санкції, Паєт сказав, що державний департамент не вбачає проблеми із індійською політикою стосовно російської нафти. Не беручи участі в обмеженні ціни, Індія все одно купує дешевше ліміту шляхом перемовин, що приводить до того ж результату; питання санкцій щодо Індії не розглядається. Таким чином, ми підводимо риску у питанні санкційного тиску проти Індії. Принаймні, наразі.

Агія Загребельська