1. Одразу декілька цікавих подій відбулися сьогодні в Індії. На великий енергетичний саміт завітали Ігорь Сєчін (Роснєфть) і Леонід Міхєльзон (Новатек), повідомляє Bloomberg. На форумі їх зустріли дуже тепло, адже Індія стала одним з основних покупців російської підсанкційної нафти. Щасливий Сєчін навіть охарактеризував російський обхід санкцій як велику психологічну перемогу над Заходом. А російські делегати в рамках форуму зустрілися з індійським прем'єром Моді.
Також паралельно відбувся виступ російського посла, доповідає The Tribune India. Виступ торкався багатьох конфліктних для російсько-індійських відносин питань, як-то російсько-пакистанське військове співробітництво, геополітична підпорядкованість Росії Китаю, а також небезпека, на яку наражає себе індійський бізнес, співпрацюючи з Москвою. І звісно ж, пан посол намагався переконати публіку у безпідставності цих побоювань. А от нам варто зауважити ці болючі теми.
2. Україна вирішила, що настав час завдати по російській економіці ядерного удару. РНБО оголосило санкції “Росатому” і 199 компаніям, що входять у цей конгломерат. Враховуючи роль, яку організація відігравала у захопленні ЧАЕС і ЗАЕС, і особливо в ядерно-терористичній кампанії довкола останньої, це цілком заслужений і законний крок. І хоч прямі наслідки від цього рішення будуть невеликі, опосередкований дипломатичний вплив може бути значним на фоні інших подій. Яких саме?
Цього тижня МАГАТЕ проводитиме серію переговорів щодо відведення з ЗАЕС російських військ, які фактично тримають українську станцію у заручниках. Також розмови про ядерні санкції ведуться в ЄС, поки що марно. Саме тому демонстрація нашої волі та готовності діяти може суттєво вплинути на ситуацію.
3. Сполучені Штати планують накласти 200% тариф на ввезення російського алюмінію, розповідає Bloomberg. Раніше, в жовтні, адміністрація Байдена вже розглядала можливість санкцій проти російського монополіста “Русал”, але передумала, адже таке рішення могло мати надмірно тяжкі наслідки для світової економіки. Однак навіть розмови про можливість таких санкцій значно зашкодили “Русалу”, адже ніхто із брокерів не хотів опинитись із підсанкційним алюмінієм на руках. Цей удар по металургії, якщо він відбудеться, стане корисним прецедентом для подальшого тиску на Росію через цю ключову галузь.
4. Цього тижня спостерігається значна активність російської дипломатії. Крім Індії, росіяни також набиваються в друзі до Іраку. Туди із візитом відлетів Сергій Лавров, розповідає Middle East Monitor.
Тим часом Марію Захарову спустили на ні в чому не повинних бангладешців. Та стверджує, що США силує Бангладеш не допускати у свої порти підсанкційні російські кораблі, як пише Бангладеський портал bdnews24. Зокрема, росіянам припікало через сухогруз Ursa Major, що під іншою назвою віз цінний вантаж для індійської атомної станції, що її будує “Росатом”.
А західні санкції, що не діють, сьогодні не подіяли на російський банк ВТБ. Гендиректор Андрєй Костін вважає, що катастрофічна ситуація в його банку спричинена саме ними, повідомляє Yahoo Finance. В інших заголовках -- в Германії нарешті закривають німецький відділ російського пропагандистського каналу RT, а Британія офіційно приєдналась до 9-го пакету санкцій ЄС.
5. Історія із російським сірим танкерним флотом набуває нових рис. Виявляється, що Росія не тільки конкурує з Іраном за сірий танкерний флот, а навіть примудряється перемагати у цій конкуренції. Як стверджує The Financial Times, значна кількість суден, що обслуговували Іран, змінили клієнта, адже Росія пропонує кращі умови. Якщо транспортувати нафту із декларованою ціною, що не перевищує встановлені обмеження, можна навіть не ховатись, як це треба робити з іранською. Російську нафту простіше відвантажувати, і що найцікавіше, можна користуватись західною страховкою – що і задумувалось як основний механізм впровадження цінового обмеження, тобто російську нафту дорожче ліміту неможливо застрахувати. І звісно, спритні контрабандисти одразу пристали на такі золоті умови.
А де ж вигода у вищеописаній схемі? Експерт, якого опитувала The NYT, вважає, що різниця між декларованою ціною для транспортування і реальною, за якою відбувається продаж в порту, іде в тінь, осідає в кишенях російських можновладців і їхніх друзів. Натомість індійське видання The Economic Times стверджує, що ціна, за яку Індія купує нафту, нижча за встановлені обмеження, адже Росія надає індійським покупцям суттєву знижку із ціною Urals порядку 49$. Навіщо тоді великий сірий танкерний флот, який нібито зафрахтував Путін? І як тоді справи з постачанням санкційної нафти з Ірану? І в чому тут вигода російської сторони? Одним словом – таємнича Індія. А от у чому нема жодної таємниці, так це в тому, що віднині Індія і Китай будуть боротися за західний ринок продуктів нафтопереробки і, як стверджує у своїй статті Bloomberg, це не випадковість, а частина плану з урізання нафтових доходів Росії.
