Мерц в Німеччині - як Порошенко в Україні. В разі загрози країні воювати буде меншість, і доводиться йти проти більшості. Виклики для Мерца сьогодні деякою мірою такі ж, як для Порошенка з 2014 року - як захистити країну, коли більшість знає про свої права, але не про обов'язки?
Масштабні протести в Німеччині проти нового закону про військову службу говорять якраз про це. Зокрема сумно чути про шкільні страйки проти Бундесверу, де одне з гасел - "Гроші на освіту, а не на армію".
Команді Мерца варто було б за можливості провести в школах Німеччини цикл лекцій про факти поводження московитів з цивільними під час війни, хоча б з тими ж німецькими жінками в Другу Світову, до яких дотягнулися під час взяття Берліну. Ті підлітки, які протестують, якраз в достатньо зрілому віці, щоб таке слухати і навіть дивитися. Як і в наших школах було б непогано зробити наголос на політології - це зняло б більше незрозумілих питань під час виборів.
Мерцу доводиться втрачати рейтинги задля більш історично важливих державницьких дій - доречі, ситуація станом на тепер схожа зі свого часу рейтингами Порошенка. Мерца підтримують 24-25% громадян, тоді як близько 74% не задоволені його діями.
Чверть з сьогоднішніх 83 мільйонів німців - це мігранти і їх діти. На мою особисту думку, мігранти будь де - це люди, які в переважній більшості не воюють за країну свого перебування. Сенс людини, яка шукає "де краще" - і надалі шукати, де краще. Якщо в країні їх нового громадянства почнеться війна - вони перші, які ймовірніше скажуть, що вони взагалі-то іншого походження, вони ні при чому, і зберуть валізи туди, де війни поки що немає. Мерц має спадок від Меркель - в 2015-2016 роках до Німеччини прибула особливо велика хвиля мігрантів, близько 3,9 млн осіб, які з ніякою росією воювати скоріше за все не будуть, а почуттів до Німеччини, як до своєї Батьківщини, навряд чи набули.І з усім цим Мерцу доводиться робити, що може: рятувати власну країну від можливої майбутньої агресії, виховувати якесь розуміння й гідність у молоді, що жити під окупацією росіян - не означає жити як в Німеччині раніше. Достатньо подивитися на Кенігсберг. Він йде проти хвилі народного несприйняття, розніженості, недалекоглядності, як справжній державник. Ну, як було й у нас до 2019 року - з Томосом як способом позбутися секти ФСБ в Україні, з відродженням ЗСУ, з реформами, з власними ракетними програмами (згорнутими новою владою). Наш народ свого часу обрав самознищення, потім через внутрішні гальма змушений був пройти і через Бучу, і через Ізюмські ліси, і через розміновану Херсонщину.
Що обере народ Німеччини? Мерц зараз бачить на декілька шахових ходів наперед. Як бачив Порошенко.
