Вже багато років я борюсь з переконанням, що для того щоб побудувати щось нове, то не треба знищувати під корінь старе. Ось, наприклад, коли я писав про відновлення авіабудування чи ракетобудування, то мені казали що це совковий спадок, якого давно треба позбутись.
І тут хочу згадати пост, який я написав ще в 2019 році.
Східна Німеччина, як і ми, отримали у спадок певну радянську промисловість. Через цю спадщину Східну Німеччину вважають менш розвиненою ніж Західна..
Більш ніж впевнений, що якби в Німеччині жили наші співгромадяни, то вся ця спадщина пішла б під ніж. І ніхто б навіть не почухався з цього приводу.
Тільки Німеччина відрізняється від України. Візьмемо приклад Дрездена.
Ще до возз'єднання це місто вважалося найбільшим центром мікроелектроніки в Східній Німеччині.
А в той час в світі активно розвивалося виробництво напівпровідників. І Німеччина хотіла стати одним із гравців на цьому ринку.
Питання лише де розвивати? Вибір упав на Дрезден. Це місто найбільше підходило на цю роль.
Так, там не було великих компаній. Однак, саме місто мало компетенції і знання в цьому напрямку. У місті вже були спеціалісти. У місті була сильна наукова база. І не важливо, що вони раніше ці мікросхеми паяли ручним паяльником. Важливо, що вони розуміли виробництво напівпровідників і яких не треба було навчати з нуля, пояснюючи ази електроніки.
Німців не можна назвати наївними. Ніхто з них не мав ілюзій у тому, що вони зможуть нарівні конкурувати зі США, Японією та Південною Кореєю. Вони не хотіли втрачати роками напрацьований потенціал. Адже набагато легше зберегти що є, ніж створити галузь із нуля.
Ще вони чудово розуміли, що якщо галузь помре в Дрездені, то фахівці без проблем знайдуть роботу в інших країнах.
Спочатку безумовно галузь була дуже збитковою. Довгий час сиділа на державних субсидіях та дотаціях. Іноді всім здавалося, що це бездонне дно, яке лише поглинає фінансові ресурси, але не приносить ніякої користі.
Проте невдовзі регіоном зацікавились інвестори. З середини дев'яностих компанія АМД, один із найбільших у світі виробників напівпровідників, розглядала можливість відкриття заводу в Європі. Дрезден із його кваліфікованими фахівцями чудово підходив на цю роль. Інвестора зупиняли лише витрати на будівництво заводу, які вже на той час становили значні суми. АМД планували інвестувати 1,9 млрд. дол. Тому компанія чекала на пропозиції, що могло б здешевити витрати. Щоб остаточно переконати інвестора, було ухвалено рішення виділити субсидії на будівництво заводу в екв. 500 млн. євро. Після приходу цієї компанії регіон пожвавішав. Його почали серйозно розглядати як майданчик виробництва інші компанії. У 2000 році було засновано кластер високих технологій «Силіконова Саксонія». На сьогоднішній день у регіоні працюють понад 350 компаній. Зараз це найбільший кластер з виробництва напівпровідникової продукції в Європі та один із 5 найбільших у світі.
