Тут дістанеться Зеленському, як найслабшому гравцю в шахи.
- Бо на подальшу долю Зеленського Коломойському байдуже. Декого використовують, як коня: поки тягне, хай тягне. Коли сил тягнути не стане, коня "спишуть";
- Байдуже самому Пороху, бо тут не рівні вагові категорії. Витрачати час, гроші та зусилля варто на рівного чи сильнішого. А так - майже байдуже. Зрозуміло, додає клопоту, але будь яка несамостійна фігура - це лише пішак;
- Самому електорату Зе на Зе за великим рахунком байдуже, бо обирали вони картинку та обіцянки. З такою ж завзятістю такі люди своїх кумирів здатні потім розпинати;
- Світовому суспільству на такого персонажа - байдуже. І ніхто не піде захищати нікчемну "особь", бо для цього "особь" має зробити щось вагоме та важливе.
Кейс Порошенко-Зеленського показує, що жити треба так, щоб за тобою пішли, маючі тільки волю та надію.
Коли ти живеш і можеш розраховувати на підтримку, тільки оплативши її - "велич" твоя дуже й дуже сумнівна. І тоді ти в історію не входиш, а вляпуєшся.
Путіна це теж стосується.
