1. У світі зросли транспортні витрати для морського транспорту.
- Витрати на морський транспорт більш ніж втричі перевищують середні до пандемії через тривалі наслідки кризи COVID-19, а також руйнування транспортної інфраструктури (і особливо портів) України, а також збільшення обсягів перевезень і затримок, пов’язаних із заторами та інші фактори, такі як зростання вартості палива.
- На торгових шляхах Північ-Південь, збільшення сукупної вартості палива за останні три місяці вже призвело до збільшення загальних витрат на морський транспорт на 5-14%.
2. Зростання процентних ставок та зростаюча невизначеність інвесторів підірвали як вартість валют країн, що розвиваються, так і їхню здатність брати позики на зовнішніх ринках.
- Після перших 100 днів війни валюти 142 країн, що розвиваються, знецінилися в середньому на 2,8% відносно долара США (2,7% з початку війни), а дохідність їх облігацій зросла в середньому на 77 базисних пунктів.
- У країнах, що розвиваються, рівень державного боргу зріс з 55,7 до 65,1 відсотка ВВП у період з 2019 по 2021 рік.
- За оцінками експертів, у 2022 році цим економікам буде потрібно 311 мільярдів доларів для обслуговування державного зовнішнього боргу, що становить 13,6 відсотка державних доходів.
3. Індекс цін на продукти харчування Всесвітньої продовольчої організації ООН (ФАО) знаходиться на майже рекордних рівнях і на 20,8 % вище, ніж у цей час минулого року.
4. У 2022 році від 179 до 181 мільйона людей зіткнуться з кризою або погіршенням умов у 41 із 53 країн, дані яких контролюються Глобальною мережею запобігання продовольчих криз.
- Зростання голоду з початку війни насправді може бути вищим і більш поширеним.
- Плануючи свою діяльність у 81 країні, на даний момент Всесвітня продовольча організація ООН (ФАО) підрахувала, що лише за два роки кількість людей із серйозною нестабільністю продовольства подвоїлася зі 135 мільйонів до пандемії до 276 мільйонів на початку 2022 року.
- Через наслідки війни в Україні очікується збільшення цього числа до 323 мільйонів у 2022 році.
5. У продовження первинного аналізу Групи ООН з глобального реагування на кризи, Регіональна економічна комісія ООН розглянула спроможність країн впоратися з кризою, яка виникла у світі через війну росії проти України.
- Експерти стверджують, що від 1,6 до 1,7 мільярдів людей живуть у країнах, які сильно піддаються впливу принаймні одного з трьох каналів передачі кризи,
- зростання цін на продукти харчування,
- зростання цін на енергоносії,
- дефіцит фінансів.
Найбільше занепокоєння викликає те, що 1,2 мільярда людей живуть у країнах, які піддаються «ідеальному шторму» всіх трьох вимірів одночасно.
6. ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) підрахувала, що українські біженці дорого обійдуться Європі.
- Якщо точніше, то у 26 млрд євро лише у 2022 році.
- Дві третини цієї суми є прямим витратами на прийом та розміщення біженців.
- Ще близько 9 млрд євро потрібні на додаткове фінансування медицини та освіти.
- У ЄС вже понад 5 млн українських біженців.
- "Війна в Україні призвела до міграції населення історичного масштабу, якого не бачили з часів Другої світової.
Кількість біженців із Сирії сягнуло 3 млн після двох років конфлікту, тоді як із України стільки ж виїхали за перші три тижні", - повідомляють у ОЕСР.
7. Через санкції та самообмеження західних трейдерів та енергетичного шантажу з боку росії нафта подорожчала майже у 4,5 раза у номінальному обчисленні, якщо порівнювати із депресивними ковідними цінами.
- Такого різкого стрибка світ не знав від часів найбільшої нафтової кризи 1970-х.
- Проте лише європейські ціни на газ перевищили історичні рекорди (не без допомоги "Газпрому").
- Ціни на вугілля наближаються до піків 2008 року, а нафта у реальному вимірі ще значно дешевша, ніж напередодні головної фінансової кризи нинішнього століття.
- Результат таких високих цін і реакції ЄС на обмеження російських поставок очевидні.
- Якщо раніше росія забезпечувала до 40% європейських потреб у газі, а у ковідному 2021 році ця частка трохи скоротилася до 35%, зараз вона є нижчою за 25%.
