1. В світі - важка економічна криза.
2. Причина її - не сама по собі війна в Україні, а ті санкції, які добровільно наклав на Росію Захід через російську агресію.
3. Безпосередній наслідок - зниження рівня життя населення тих країн, хоча вони й не є безпосередньою жертвою агресії.
4. Це однозначно викликає невдоволення частини виборців і зниження підтримки правлячої партії та може призвести до її заміни. Що цілком може означати й зміну курсу на підтримку України. Політична турбулентність спостерігається сьогодні в багатьох країнах вільного світу.
5. Практично це означає, що жоден демократичний уряд не може собі дозволити месидж: «нехай Україна воює скільки завгодно, ми будемо її підтримувати, фінансувати й надавати зброю не залежно від того, як це відбивається на рівні життя наших власних громадян». Позиція партії, котра хоче залишитися на політичній мапі, має формулюватися інакше: ми не можемо допустити поразки України й перемоги Росії, але війну потрібно завершувати чимшвидше.
6. Саме з цієї причини для Байдена та лідерів Євросоюзу є дуже небезпечними (й неприйнятними) заяви Зеленського про синільного Путіна, з яким немає сенсу вести переговори, хоча вони (ці заяви) дуже добре «продаються» на внутрішньому ринку. Інфантильне населення захоплюється інфантильними (дєрзкімі) заявами свого інфантильного лідера, котрі дуже далекі від дорослої політики. Саме тому Байдену доводиться посилати сюди Салівена.
П.С. Тільки от не починайте мені тут дитячу муйню про неспівмірність страждань наших і «ситого Заходу». Бо напали московити не на них, а на нас. А щодо співчуття, то нам співчувають і допомагають у мільйон разів більше, ніж ми співчували тим самим сирійцям, котрих Путін з Асадом знищили півтора мільйони, а в нас практично ніхто дід нот гів е шіт
